Доки сонце зійде, роса очі виїсть драма в 4-х діях і 5-ти одмінах М. Л. Кропивницький

Першу, чорнову, редакцію п'єси, за свідченням самого автора, можна віднести до 1868—1870 рр. В зв'язку з дозволом властей у 1881 р. ставити п'єси українською мовою, Кропивницький, як згадує про це М. К. Садовський, влітку 1882 р. «почав переробляти комедію (сказано саме так.— П. К.-) на чотири дії «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», яку він, Садовський, знайшов тоді між його паперами («шпаргалами»), п'єсу, яку, вважає мемуарист,— "видимо він (тобто М. Л. Кропивницький.— П. К.) написав, а потім занедбав. Цю комедію, що була написана наполовину по-українському, він переробив за літо на драму тієї ж таки назви" . Ця переробка, яку можна вважати за другу редакцію драми, була дозволена царською цензурою і виставлялася українськими театральними трупами аж до 1891 р., коли її було заборонено. - У 1891 р. Кропивницький надіслав міністру внутрішніх справ «Про-шение», в якому повідомляв, що через рік (тобто в 1892 р.— П, К.) він п'єсу «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» переробив і під назвою «Не до пари» подав до цензури, і незабаром отримав відповідь: «Признана неудобной». Цей варіант п'єси є третьою переробкою. До нашого часу він не зберігся. Четвертим варіантом п'єси є «Нерівня», яку Кропивницький остаточно завершив і надіслав до цензури 1894 р. Заборона цього варіанту драми знову змусила Кропивницького переробляти твір. У 1899 р. він надсилає до цензури новий, п'ятий варіант п'єси під назвою «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», який у 1900 р. і був дозволений до вистави і друку. В такому вигляді п'єсу надруковано в третьому томі творів М. Л. Кропивницького видання 1903 р. Порізаний текст п'єси не міг задовольнити демократично настроєного драматурга. Він ушосте переробляє твір, орієнтуючись на первісний (пізніше заборонений) варіант 1882 р. Із цих шести редакцій п'єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» до наших днів дійшло лише три — «Нерівня» (1894 р.), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1899 р.) і «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1900 р.). 21 січня 1883 р. відбулася прем'єра п'єси в бенефіс М. ,Л. Кропивницького. Автор виконував дві ролі: Максима Хвортуни і поміщика Воронова.