000 | 05226nam a2200313u##4500 | ||
---|---|---|---|
001 | genk/97944 | ||
003 | POUNB | ||
005 | 20240110044226.0 | ||
020 | _c0.38, тираж 25000 | ||
040 |
_aПОУНБ _brus |
||
041 | _aukr | ||
044 | _aUA | ||
100 | 1 |
_aШабліовський,Є. С. _qЄвген Степанович _4aut |
|
245 | 0 | 0 |
_aЕстетика художнього слова _cЄ. С. Шабліовський |
260 |
_aК. _bМистецтво _c1976 |
||
300 |
_a190 с.: _bіл. |
||
440 | 0 | _aЛюдина. Суспільство. Прогрес | |
520 | _a«Митець думає не тільки розумом, але й серцем»,— тонко запримітив Олександр Довженко. Естетичні ідеї були у Шевченка зброєю боротьби з гнобительським ладом. Величезна заслуга поета-революціонера полягає в невтомній боротьбі за народне мистецтво. Його естетика утверджувала погляд на мистецтво як на засіб революційного впливу на дійсність, як фактор революційного перетворення дійсності. «Понад століття лежить між Шевченком і нами,— писала Марієтта Шагінян,— а він все наближається і наближається, стає безмежно своїм, рідним…». Людина звертається до чистих джерел поезії Шевченка, щоб душевно збагнути, що таке краса життя, краса боротьби, краса людяності і єднання, щоб переконатися, як любов до людей робить її справді Людиною, самовідданою у боротьбі із злом і суспільним гнітом, творцем прекрасного. Вклад великого українського поета у культуру, зокрема в культуру почуттів, стає дедалі вагомішим; поетичний світ Шевченка зоріє незгасним вогнем. Боротьба за красу життя, людяність, пафос утвердження добра — основа основ творчості Шевченка. Людство гідне свого світлого майбутнього і що це майбутнє неодмінно прийде! В цьому полягає таємниця немеркнучої краси художньої спадщини Шевченка. Його поетичний світ — це чинник, що рухає вперед духовний розвиток нових і нових поколінь. Світ животрепетних почуттів, благородних дум Шевченка відкриває такі сторони життя, такі його естетичні аспекти, що це стає невичерпним джерелом краси і пізнання, джерелом духовного зростання людини. Перечитуючи натхненні сторінки поезії Шевченка, відчуваєш їх свіжість, пристрасність, життєву схвильованість. І хоч люди й події, зображені в них, давно відійшли у минуле, гаряче серце поета, наче звертаючись до нас сьогодні, хвилює і зворушує безмежною вірою в людину, у світле майбутнє людства. У славнозвісній «Присвяті Тарасу Шевченкові» Іван Франко прекрасно висловив це: «Найкращий і найцінніший скарб,— писав великий Каменяр,— доля дала Шевченкові лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори». Полум'яне слово Шевченка, сила його художніх образів, проникнення у його поетичний світ — «ясний та висо¬кий» — служить справі торжества добра і справедливості, активно допомагає творити нечувану красу духовного сві¬ту. | ||
600 | 1 | 4 |
_aШевченко Т. Г. _b _qТарас Григорович |
856 | 7 | _2\images\718955_910_0.jpg | |
856 | 7 | _2\images\718955_910_0.jpg | |
942 | _cBOOK | ||
090 | _xШ 13 | ||
991 |
_bgenk _c8У1/Ш 13-379814 |
||
336 |
_atext _btxt _2rdacontent |
||
337 |
_aunmediated _bn _2rdamedia |
||
338 |
_asheet _bnb _2rdacarrier |
||
999 |
_c1720109 _d1720109 |
||
084 |
_a8У1 _2tbk |