000 | 02787nas a2200313u##4500 | ||
---|---|---|---|
001 | genk/32288 | ||
003 | POUNB | ||
005 | 20240110041546.0 | ||
020 | _c12.00 | ||
040 |
_aлошкабичлошкалошкабич _bukr |
||
041 | _aukr | ||
044 | _aUA | ||
245 | 0 | 0 |
_a"На тебе дивлюся, за тебе молюсь" _bжіночі портрети Тараса Шевченка : комплект листівок |
260 |
_aК. _bСлов'янський град _c2002 |
||
300 | _a24 с. | ||
500 | _aРазом з кн. "Зоре моя вечірняя ..." та "I стежечка, де ти ходила" входить до "Триптиху про Т.Г.Шевченка" | ||
520 | _aТарас Григорович Шевченко — й одвічна жіноча таїна... Вдивімось у ці прекрасні жіночі лики. І ми заново відкриємо для себе високу, земну і безсмертну, таку ніжно-людяну душу Великого Кобзаря. Аби ніколи не зазнати в особистому житті гіркоти Тарасових слів, які обпікають серце: «Невесело на світі жить, Коли нема кого любить». Нещасний в особистому житті, Тарас Григорович, як ніхто інший, був здатний на самозречну любов до ближнього, знедоленого, умів кохати до самозабуття. Вистраждав він і свій ідеал України — оновленої землі, «де... буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Додамо від себе: щасливі люди! Таку щасливу долю поет зичив всім нам, своїм нащадкам. І ми, сьогоднішні, маємо бути гідні свого високого земного призначення — бути на своїй землі, у своєму домі, — ім'я яким Україна, — щасливими людьми! Це також один із заповітів Великого Кобзаря... Віталій Оваденко | ||
600 | 1 | 4 |
_aШевченко Т. Г. _b _qТарас Григорович |
084 |
_a85.143(4=УКР) _2rubbk |
||
856 | 7 | _2\images\966032_903_0.jpg | |
856 | 7 | _2\images\966032_903_0.jpg | |
942 | _cBOOK | ||
090 | _xН 12 | ||
991 |
_bgenk _c85.143(4=УКР)/Н 12-966032 |
||
336 |
_atext _btxt _2rdacontent |
||
337 |
_aunmediated _bn _2rdamedia |
||
338 |
_asheet _bnb _2rdacarrier |
||
999 |
_c1693203 _d1693203 |