000			03195nam a2200325u##4500
001			genk/66681
003			POUNB
005			20240110020439.0
020			_a9669609399 _c9.00, тираж 100
040			_aПОУНБ
041			_aukr
044			_aUA
100	1		_aГарачук,П. Ф. _qПавло Федотович _4aut
245	0	0	_aЗасвіт встали козаченьки _bдо 375-річчя від дня народження Марини Гордіївни Чурай _cП. Ф. Гарачук
260			_aАнаньїв _bАнаньївська друкарня _c2003
300			_a100 с.
500			_aВ книзі дарчий надпис автора
520			_a"Місяць на Небі. Зіроньки сяють. Тихо по Ворсклі човен пливе..." Насичений піснями Марини Гордіївни Чурай цей твір не є мелодрамою, оскільки в ньому відсутні перебільшені драматичні ефекти та моралізація. Радше ці сторони показані з недостатньою повнотою, не кажучи про показ глибинних проявів почуттів болю і страждань, адже зрозуміти до кінця біль щирого і зрадженого кохання Марини Чурай, бідної матеріально і багатої душевно поетки, композитора, співачки, працьовитої козачки - сироти може тільки така ж Душа такої ж жінки. Автор подає у своєму баченні ще з дитинства знайоме "Ой, не ходи, Грицю та й на вечорниці" і значно пізніше почуте ім'я Великої Українки , пронесена крізь усе життя незбагненність його, вистраждану неподіленим коханням, виплакану розумом та серцем та вилиту на папір протягом 5-7 листопада 1995 року. В пропонованій читачеві праці автор бачить трагедію великого кохання Марини Чурай, породжену великою зрадою малодушного козака Григорія Бобренка. Його негідний вчинок - одна з причин трагедії козацтва, яке зраду брата-козака чи козацького товариства карало на смерть і ...прощало зради козачок, Берегинь життя.
600	1	4	_aЧурай М. _b _qМаруся
084			_a84(4=УКР)6 _2rubbk
856	7		_2\images\1078663_910_0.jpg
856	7		_2\images\1078663_910_0.jpg
942			_cBOOK
090			_xГ 20
991			_bgenk _c84(4=УКР)6/Г 20-362239
336			_atext _btxt _2rdacontent
337			_aunmediated _bn _2rdamedia
338			_asheet _bnb _2rdacarrier
999			_c1556280 _d1556280