000			02281nam a2200301u##4500
001			genk/63767
003			POUNB
005			20240110015610.0
020			_a9786176330059 _c35.00, тираж 200
040			_aПОУНБ _bukr
041			_aukr
044			_aUA
100	1		_aЛадур,Б. В. _qБорис Вікторович _4aut
245	0	0	_aМоє життя - вінок терновий _cБ. В. Ладур
260			_aПолтава _bДивосвіт _c2011
300			_a148 с.+ _c4л. фотоіл.
520			_a"Моє життя — вінок терновий" — друга посмертна книга диканчанина Бориса Вікторовича Ладура (1951—2005). Чому її так названо? Прочитайте його вірші — й отримаєте вичерпну відповідь на це запитання. Так склалося, що він писав багато, а видатися не судилося за життя, хоч іноді друкував свої твори в періодиці. А ще Борис Ладур мав неабиякий хист до малярства. Але свої картини не поспішав виставляти, а роздавав друзям чи знайомим або продавав за безцінь. Таким він був. Незаперечним залишається єдине: це була талановита, добродушна людина. Почитайте — і переконаєтеся в цьому. Особливо вражають його російськомовні вірші, бо батько його українець, а мати — росіянка. Тож недаремно його перша, теж посмертна, книга називається "Пісня на два голоси".
084			_a84(4УКР-4ПОЛ)6 _2rubbk
856	7		_2\images\1074016_910_0.jpg
856	7		_2\images\1074016_910_0.jpg
942			_cBOOK
090			_xЛ 15
991			_bgenk _c84(4УКР-4ПОЛ)6/Л 15-777563
336			_atext _btxt _2rdacontent
337			_aunmediated _bn _2rdamedia
338			_asheet _bnb _2rdacarrier
999			_c1544592 _d1544592