К 61
      Коломийки в записах Івана Франка літ. запис І. Я. Франко ; упоряд. О. І. Дей — К. Музична Україна 1970 — 133 с.. — Коломийки записані Іваном Франком переважно в 1868 —1882 роках найбільше в селі Нагуєвичі від матері Марії, Митра Лалюка, брата Онуфрія, сестри Юлії та багатьох односельчан. Кілька коломийок записано в Лолині від Фенни Лучкійової; коломийки із села Ценів записані в тюрмі від братів Батовських у 1880 p., із села Рогатина — в тюрмі 1877 р. від К. Францішкевича, із села Батятичі — тоді ж від М. Теслюка, із села Чортівець — від Я. Сидорука в тюрмі 1890 р. Багато коломийок Франко знав із дитинства, почерпнувши їх в рідному селі і в Дрогобичі з 1864 року. Коломийки в записах Франка друкувалися в його статтях «Дещо про картоплю» і «Дещо про Борислав» («Світ», 1881—82), у праці «Жіноча неволя в руських піснях народних» (1883). Близько 350 коломийок із сіл Березів, Коломия, Матіївці, Нагуєвичі, Тулуків, Ценів, Чортовець опубліковано в трьохтомнику Володимира Гнатюка «Коломийки» («Етнографічний збірник», т. XVII; XVIII; XIX; Львів, 1905 — 1907). Кілька записів опублікувала О. Г. Мельниченко в брошурі «Невідомі автографи Івана Франка» («Наукова думка», К., 1966, стор. 67 — 68). До даної збірки, крім цього, ввійшли коломийки із недрукованих записів Франка — із зошитів 1868, 1871 — 1872 років, а також із записників поета, окремих принагідних записів і т. п. Дана книга містить матеріали коломийкових записів із таких рукописних джерел: архів Івана Франка відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. З, од. зб. 150, 182, 190, 191, 192, 193, 194, 198, 211, 213, 214, 814, 816, 818, 819, 821, 822, 823, 838, 849, 1321; відділ рукописів Державної бібліотеки СРСР ім. Леніна, фонд 218, од. зб. 514; записи на полях «Вестника Европы» (див.: О. Г. Мельниченко, Невідомі автографи Івана Франка, Київ, 1966, стор. 67—68). Іван Франко широко використав коломийку як поет і вчений. Формою коломийок він написав чимало поезій, переважно сатиричних. Народні коломийки ввійшли в тканину ряду його прозових творів, де вони виступають засобом характеристики образів.