Г 20
      Гарачук,П. Ф.
      Засвіт встали козаченьки до 375-річчя від дня народження Марини Гордіївни Чурай П. Ф. Гарачук — Ананьїв Ананьївська друкарня 2003 — 100 с.. — "Місяць на Небі. Зіроньки сяють. Тихо по Ворсклі човен пливе..." Насичений піснями Марини Гордіївни Чурай цей твір не є мелодрамою, оскільки в ньому відсутні перебільшені драматичні ефекти та моралізація. Радше ці сторони показані з недостатньою повнотою, не кажучи про показ глибинних проявів почуттів болю і страждань, адже зрозуміти до кінця біль щирого і зрадженого кохання Марини Чурай, бідної матеріально і багатої душевно поетки, композитора, співачки, працьовитої козачки - сироти може тільки така ж Душа такої ж жінки. Автор подає у своєму баченні ще з дитинства знайоме "Ой, не ходи, Грицю та й на вечорниці" і значно пізніше почуте ім'я Великої Українки , пронесена крізь усе життя незбагненність його, вистраждану неподіленим коханням, виплакану розумом та серцем та вилиту на папір протягом 5-7 листопада 1995 року. В пропонованій читачеві праці автор бачить трагедію великого кохання Марини Чурай, породжену великою зрадою малодушного козака Григорія Бобренка. Його негідний вчинок - одна з причин трагедії козацтва, яке зраду брата-козака чи козацького товариства карало на смерть і ...прощало зради козачок, Берегинь життя.
9669609399