Українські народні думи та історичні пісні Зб. Упоряд. та приміт. О. Таланчук; Передм. Б. Кирдана; Худож. К. Музика
Вид матеріалу: Текст Мова: українська Серія: Шкільна бібліотекаПублікація: К. Веселка 1990Опис: 239 с. ілISBN:- 5-301-00670-3
- БОГУН ІВАН ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН МИХАЙЛОВИЧ КІШКА САМІЙЛО СІРКО ІВАН КРИВОНІС МАКСИМ ПАЛІЙ СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ
- КАРМАЛЮК УСТИМ ЯКИМОВИЧ
- КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН 1812-1851
- ШТОЛА МИРОН Штолюк Мирон
- ЗАПОРІЗЬКА СІЧ ІСТОРІЯ МУЖНІСТЬ УКРАЇНА УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ УКРАЇНЦІ ФОЛЬКЛОР
- ВЗЯТИЕ ИЗМАИЛА ВЗЯТТЯ ІЗМАЇЛУ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ НАРОДНІ ДУМИ НЕВІЛЬНИЦЬКІ ДУМИ НЕЧАЙ ДАНИЛО СОРОЧИНЦІ ТУРБАЇВСЬКЕ ПОВСТАННЯ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКІ НАБІГИ ЧАЛИЙ САВА
- ГІМН ЕМІГРАЦІЯ КАНАДА КРІПАЦТВО РЕВОЛЮЦІЯ /1905 / 1907
- 84.2(4УКР)
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код | |
---|---|---|---|---|---|---|
Книга, брошура | Відділ дитячого простору (сектор абонемента) | с 398(=161.2) У-45 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | 10027735 |
300000 пр.
Думи: Козак Голота; Федор безродний, бездольний; Сокіл і соколя; Невольницький плач; Двох братів невольників пісня; Маруся Богуславка; Самійло Кішка; Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі; Отаман Матяш Старий; Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер; Розмова Дніпра з Дунаєм; Смерть козака бандуриста; Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю; Іван Богун; Хмельницький та Барабаш; Хмельницький і Василій молдавський; Перемога Корсуньська; Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка; Олексій Попович; Буря на Чорному морі; Проводи козака до війська; Сестра і брат; Івась Удовиченко, Коновченко; Бідна вдова і три сини; Про Сорочинські події 1905 року. Історичні пісні: Зажурилась Україна, бо нічим прожити; За річкою вогні горять; Оврамиха, стара мати, а три сини мала; Соколику-сину! Вчини мою волю; Не жур мене, стара нене; У неділю рано-пораненьку
Ой вийду я на могилу; В Цариграді на риночку; Чому, кури, не поєте; Де ж ти, мій милий, виїжджаєш; Славно було в Побережжї; Кляла цариця, вельможная пані; Гей, на біду, на горе; Ой з-за гори чорна хмара, мов хвиля, іде; Ой що то за крячок; Темна хмара наступила, став дощик іти; Ой на горі да женці жнуть; Розлилися круті бережечки; Чи не той то хміль; Засвистали козаченьки; Ой з-за гори високої; Не дивуйтеся, добрії люди; Ой усе лужком та все бережком; Ой що то за хижка; Ой з города з Немирова; У містечку Богуславку Каньовського пана; Ой як пішли козаченьки; Ой ти, Морозенку; Ой хотів же та пан Супрун; Та ой як крикнув же та козак Сірко; Гей, та то ж не грім в степу гуркотає; Гей, віють вітри, вітри ще й буйнії; Годі, коню, в стайні спати; Ой в неділю рано усі дзвони дзвонять; Ой закурила, затопила сирими дровами; Ой горе ж тій чайці, ой горе небозі; По тім боці огні горять
З-під каменю, з-під білого; Ой не спав я нічку темненькую; У Глухові у городі; Ой за річкою та й за Синюхою; В одно врем'я під Єлисаветом много орлів ізліталось; Ой летить куля з ворожого поля; Ой ще ж не світ; Світ великий, край далекий, та ніде прожити; Ой тепер наші славні запорожці; Через сад-виноград стежечка лежала; Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві; Ой над Бугом над рікою; В славнім місті під Хотином; Не славная Чута густими дубами; Ой наварили ляхи пива; Максим козак Залізняк; Їде Харко із Туреччини; А в нашого Харка, а сотника-батька; Ой виїхав із Гуманя козаченько Швачка; У селі Грузькому жила вдова Бондариха; Зібралися всі бурлаки; Ох тяжко козакові в неволі сидіти; Ой був в Січі старий козак; Ох як поїхав наш пан Лебеденко; Задумали Базилевці; Ой пише, пише сотник Поволоцький; Ой Левенче, Левченоньку; Ой попід гай зелененький; Де ти, бурлак, забарився
Ой високо сонце сходить, а низько заходить; Полно. братці, тоскувати - лучче пісню заспівати; У нашого Платона не бритая борода; Чи чуєте, люди добрі, що хочу казати; Ой слухайте, люди добрі, що хочу казати; За Сибіром сонце сходить; Жив дома - добра не знав; Біда, мати, біда, мати, біда з бідочкою; Ой летіла зозулечка понад гори й села; Ой виорю я нивку широкую; Становіться, братця; Як у Карлівці на заводі; Ой Канадо, Канадочко, Канадо-небого; Випустив цар маніфест; Ну-бо, хлопці, повстаномо; То не вітер, то не сильний; Кувала зозуля на спаса раненько; Карпати, Карпати, великії гори; А в тім року вісімсотнім дев'ятдесять п'ятім; У Молочках на фільварку
10-11 р.
укр.