Моя Україна - це любов моя! передм. Д. Мухарського Текст

1000 пр.

Пролог; На Івана, на Купала; Любов і сльози, мов омана; Наварила зілля, наварила; Суд; Страта; Епілог; А світ чекає; Чари лісу; Чарівна криниця; Чумацький шлях; Кроки до мами; Дивна правда; Я їду до моря; Казкове королівство; Моя Україна; Не забувай; Рідна мова; Святвечір; Весна; Згадай мене; Сопілка; Осінь життя; Сезон боротьби; Чому в зірок такий короткий вік?; Я бажаю полинути птахом; Руїни Херсонесу. Присмерк. Море; Крок з самоти; Мрія;Струни душі; Вже тане сніг. Панує днем весна; Ріку чекань здолати без човна; Кохання циганки; Причина потопу; Ти не зрадив... Ти просто забув посміхнутись; Піщані палаци; Сумнів; Інша; Три душі; Миттєвості життя; Зустрічай; Зрозумій; Народжені у дивовижний час; Божий дар; Для мене сенс не в блиску діадем; Духмяний трунок; Два крила; Екзотика; Любити можна маму й тата; На полум'ї бажань ми спалюємо час; Підробка; Портрет; Приворотне зілля; Ріка бажань; Розчарування; У розлуки сто облич, сто причин; Щаслива; Вічність - це безліч коротких хвилин; У бузкового квіту твій колір очей; Не соромно впасти, а соромно втратити віру; Світ за вікном, він так солодко спить...; Веселіше, коники; Зречення; Прокидається місто; На суходіл після потопу; Судилося жити на межі віків; Скарб.

Обставини; Нерішучі кроки до розливу; Пророцтво; Сповідь; Час невпізнанно змінює людей; Кришталева казка; Розрада; Ласкаве слово не тримай...; Чи то стогне, чи то плаче; Маріонетки; Її називали Відьмою, її сторонились всі...; Стрімкий потік, свавільний І дзвінкий...; Ніколи не плач, не варто...; Ми з тобою контрастні, як світло і тінь...; Не звіряйся у таємницях...; Все йде по колу до весни...; Кожен час народжує свій голос...; Спрага; Магія; Так хочеться вірити. Тільки от віри немає...; У горі і радості поряд...; Воскресіння; Майстер; Жінка без примх, то ще не пані...; Мамочко! Нене, мамусю, матусе...; Колискова; Танго і вальси, фокстроти, сонати...; Моя родино калинова...; Наді мною знов сходить сонце...; Джерело за хатою...; Коли навесні заквітає черемха...; Мені дорожчі з часом спогади дитячі...; Сховаюсь від хмари, від грому і зливи...; У моєму домі щастя веселкове...; Якщо ти заблукав у пустелі...; Мій мікрофон, я розповім тобі...; Грає життя мелодію...; Сину мій; Мамина любов; До перемог; Яка б не насувала небезпека...; Що найдорожче на землі...; Розпитай мене, мамо...; Ти моє сонце в негожий день; Становлення державності; Державність - то не п'ять чи сім років...; Де Захід зустрчається зі Сходом...; Ми будували і міста, і села...; То Лисенко, Шевченко, Котляревський...; Твої таланти, Україно...; На зламі двох тисячоліть...; Пам'ять роду; Рідний край; Українцям; Родюче поле, щедре і широке...; Доброго ранку; Україна; Молитва; Незалежність; Я люблю Україну, неозору й величну...; Світ безмежний, у ньому і правди, і кривди багато...; Одвічне прагнення ще за часів князівства..; Не обирають рідний край...; Нарешті звільнившись, ми втратили простір і час...; Кожен з нас, як стеблина, а разом - народ!..; Кожна людина у кожну хвилину...; Не люблю революцій...; З людьми і для людей шукати кращу долю...; Доля дарує нам крила широкі для злету...; Я - дитина твоя, Україно!..; В тисячоліттях числимо історію...; Без пісень які ми українці...; Нас зіткано із слів, і мови не зректися...; Не хлібом єдиним жили покоління...; Усім потрібен Бог. За дивом всепрощення...; Не муч мою долю...; Нестримна магія натхнення...; У серці країни на щедрому полі...; Літає світом вогнекрилий птах...; Заграй мені, моя доле...; Передай поколінням...; Народе, скажи своє слово і право...; Під брязкіт зброї у походах...; Ти неподільна і Соборна...; То якого ж ми роду...; Хай сурми озвуться і вдарять литаври святково; Хто висіче іскру від шаблі - загине...; Це поле посічене кулями, війнами й болем...; Ми - державний народ! Ми одна українська родина...

Із сивини століть ти поставала...; Хто жив на цій землі? Яким борам молився?..; Полтаво-мати, всі ми українці...; Полтавський полк пройшов шляхами слави...; У Полтаві на майдані свято вирувало...; Співоче земле! Край талановитий...; Полтаві щастя щедрою рукою...; Війна степи палила незліченно...; Одинадцять століть - і багато, і мало...; Наш край нерідко війни руйнували; Полтавська душа; В вінку з легенд, з піснями в серці...; Легенда про Полтаву; Моя Полтаво, ти благословенна!..; Полумиска з печенею, тарелі з галушками...; Чи то щастя пощербилось...; Слава любові писати легко...; Неповторна магія вулиць...; Одинадцять століть увінчали...; Відлунює минуле в голосах...; Полтаво моя...; Любе місто моє; Моя рідна Полтаво; Полтаво, моя любов; Дикі гуси; Лтава- Олтава- Полтава...; Козацьку міць, звитягу й славу...; Є День і Ніч, і поміж нами - ти...; Надворі квітень. Небо синє-синє...; - Скажи мені, щасливий ти чи ні?..; Так незбагненно... Це осіннє листя...; Єдина ніч; Чорно-білі балади; Нащадку мій, я зараз розповім...; Ти не вмієш ходити? Як прикро...; Забули всі, що в ту страшну війну...; Я чув розмову вітру з вогнем...; Мій коханий, я ж попереджала...; Вона не знала назви тої вулиці...; Хот може знати: це було чи буде?..; Невтомна і стрімка, вальсує легко юність...; По обпаленій пам'яті йшли, по дорогах війни...; Не воскреснуть полеглі...; Поневолене, скуте, але невпокорене духом...; Вшануємо пам'ять загиблих...; Квітни, весно, вітаючи славу героїв!..; Підведіться, сучасники! Пам'ять священна довіку...; Сурмачі; Містерія початку світу...; Зорі пахнуть терпким морозом...; Цей вечір вабить сіном і теплом...; На Різдво відбуваються справи таємні...; Ой дай, Боже, на поля високого жита!..; Зимно і темно. І снігу багато...; На Святвечір, коли зірка засяє...; Бога- дитини зимове свято...; Лежить у яслах в сповитку...; Робімо так, щоб світ не зупинився...; Дзвони у храмах гудуть благовістом...; У Різдвяному небі засвітилась зоря...; Дай нам, Боже, вірити...; Благослови; Повір; Зачекай; Чумаки; Одна зоря на двох; Відпускаю тебе; Мамо, мила, єдина; Зоря на долоні; Долі дороги; Не всі шляхи підкорені; Я вдячна всім; Смійся, скрипко; Пробач; Крила любові; Вірю; Пісенні крила; Ворожитиму; Два крила любові; Крок з самоти; Серце співає; Канікули; Левенятко; Повернись; Ми Україну творимо разом; Чураївна; Окраєць літа; На хвилях ностальгії; Донечка; Ніч новорічна; Новорічна; Білий квіт; Земле рідна моя; Доля моя.

Демон измены рвет душу на части; Грустит вокзал...; Город соблазна зажжет фонари...; Заворожу, заворожу...; Как узнать среди лжи...; Мы в начале долгого пути...; Ты моя опасная игра...; У кого-то опасная игра...; Одна стою на берегу...; Море...; Привет! Мне не хватало так тебя, поверь...; Лукавый бес смеется мне в лицо...; Ты ушел, как уходит простуда...; О чем рассказало море...; Сад весенний отцвел...; Не гляди ты ни хмуро, ни пристально...; Бубенцы, бубенцы звенят...; На кленовых листах осень пишет сонеты...; Шел по дороге Праздник...; Я тревоги сброшу камень...; Чего мне ждать - беды ли, вдохновения?..; Бессоница; Бунтарь; Без рекламы и афиш, так нежданно...; Женщина, которую он любит...; Гордость; Мелодия; В ночи гадала, свечи жгла...; Рви, не читая...; Не держи меня крепко за руку...; Ночь Рождества; Ты обманула себя сама...; Она - это свжесть рассвета...; Лучик сонца в моей судьбе...; Мой дом открыт для голосов...; Много разных слов людьми придумано...; Ты снишся мне таким, кем был когда-то...; Хозяин справедливости; Жизнь - это танго для света и тени...; Сказка о бессмертии; У зависти хватка матерого волка...; На перевале; Легенда о правде; Приветствие заре; Мы похожи на птиц; " Найди кого-нибудь другого..."; Ты заскучал у огонька...; Люди любят огонь...; Никогда не скажет правды...; Лето над городом бросило радугу...; Мы дразним друг друга...; Как молодость воспеть?..; Далеки; Каплями дождя жизнь в окно стучит...; Смело пей любовь до дна...; Кто решил, что после лет разлуки...; Даже для самых взрослых...; Потерпевший бедствие кораблик...; На рыцаря в сияющих доспехах...; Стихи приходят по ночам...; На полотне знакомый силуэт...; Вот оно какое - одиночество...; Приворожила не того...; Лето горчит полынью...; Перекрестясь и помолясь...; Наша встреча горчит от несбывшихся грез...; Все, что в сердце отцвело напрасно...; Судьба не тропинкой, а ниточкой вьется...; От тебя сбежала молодость...; Иногда то ли я, то ли мир просто сходит с ума...; Ты повторяешся. Устал...; Белая птица памяти...; Струна молчит. А чуть ее коснешься...; Одиночество на двоих...; Никогда не умела прощаться...; Недостаточно просто идти вперед...; Кошки скребут по душе...; Что тебе снится, когда тебе спится?..; Под колесами - пыль. В голове - пустота...; Мне не хватает волшебства!..; Наша молодость - струна...; Разбита радуга прожитых дней...; Если любовь нас обманет...; Не отражаются года в зеркальной дали...; Как медленно растет цветок...; А лето было бы пустым...; Воспоминания на вкус...; Всю жизнь пусть длится этот день...; За пять минут до рассвета...; Здравствуй, осень! От тебя я сбегала в лето...; Кружатся звезды под мелодию небес...; Лгали, сказав, что молчание золото...; Мало слов, чтоб рассказать тебе о том...; Надолго ли эта сказка...; Нам не начать отсчет с начала...; Не доверяй теперь погоде...; Неслышно ложится снег...; Ночь хороша, когда мой крепок дом...; Ну, почему твоя душа, как тайный лес?..; Она стоит на крепостном валу...; Осень гордится багрянцем нарядов...; Осень ловит на ладошку теплый лучик...; Осень, лисица рыжая...; Останови меня в пути...; Открой глаза навстречу дню...; Придумай сказку обо мне...; Пусть сердце подскажет...; Эти губы шепчут всякий вздор...; Самые синие в мире глаза...; Подслушай ангела в ночи...; Лето не кончилось...

Грає життя мелодію...; О музико, молю тебе - звучи...; Дні, як метелики з руки...; Коли вину шукають, то знаходять...; Я підкорю весь світ! Любові підкорюся...; Гончарний круг життя прискорює свій поступ...; Легкі шляхи долати не цікаво...; Найскладніше бути людиною...; Ти - корабелб, що забув про море...; На моїй долоні ліній сітка...; На зручності міняємо любов...; Зорепад із кленового листя...; Не дам думкам своїм ладу...; Два крила у пісні - музика і слово...; За виром справ зникають почуття...; Сонце не чекає нагороди...;Дбати про наступне покоління...; Дружба холодне під тиском обставин...; Не марнуватиму хвилин...; Радію з того, що мій дім гостинний...; Старіють люди від образ...; Бути звичайним не так вже й погано...; Стоїть на берегах ріки життя...; У долі зав'язані очі...; Серцю не властиво зупинятись...; Над безоднею від краю і до краю...; Витоки лишилися в дитинстві...; Всім буває двадцять років...; Ми творимо життя то прозою, то віршем...;

Гортаю сторінки...; В золотій далині, за тонкою межею можливого...; На перекір стихійним лихам...;Заворожив, зачаклував вогонь...; Ця весна навколо тебе...; Благословляє сонце молоде...; На перехресті доріг...; Не гартуй більше стріл...; В золотій далині, за тонкою межею можливого...; Світла повінь любові...; Помандрувавши за обрії...; Троянди квіт тримаєш у руках...; Блакить, безмежна і п'янка...; Від криниці до калини...; Останні два окрайці літа...; Розкошують серед бабиного літа...; Ця негода в мені...; Засирпає жовтим листям...; Задуває свічу на моєму вікні...;Обірване листя...; Осінь гаптує золотом...; Мудріють дні в прозорості й блакиті...; Мережево слідів ген за вітрами...; Перша паморозь на квітах...; В'януть квіти після першого морозу...; Стара верба, повалена грозою...; Тільки любов змінить цей світ...; Хай заміта слід буревій...; У всіх краях, на всіх дорогах світу...; Ця нерозділена хвилина...; Часом життя без вина захмеліє...; Не варто кликати крізь ніч...; Холодним подихом на склі...; Натхненне зернятко краси...; Все нерозтрачене тепло...; Не відступається зима...; Ненавидіти легше, ніж любити...; Коли карає нас Господь...; Обранці муз в полоні у краси...; З тобою поряд затишно і тихо...; Цей неочікуваний сум...; В тобі є щось, чого не пояснити...; Погляньте, друзі, все у ній - краса...; Часто життя наче бавиться з нами...; Осінь йде по землі...; Радість моя і туга...; Із вдячністю про тих, хто в радості зі мною...; Ти для мене відкрита книга...; Шукають мудрості в книжках...; Почуваюся листям осіннім...; Коли б мені крила! Коли б мені крила...; Не стискай у долонях світ...; У кожного власна доля...; Я більше тішуся не з юної краси...; Ми без вироку - вже покарані...; Розділяє нас не гора стрімка...; Ріка бажань прозора і стрімка...; Не ображаюсь на пусте...; Поки не догоріло і не згасло...; Знов осінь плакала дощем...; Найніжнішу мелодію...; Зустрілися за десять перехресть чи десять літ?..; Не можу чекати я...; Є кілька годин до світання...; Не між добром і злом ти маєш обирати...; Прийшли вітри в моє життя...; Вітер з моря ясні зорі...; Перед нами весь світ...; Супроти цього неспроможний час...; Та, що танцює з вітром...; В кожного власна доля...; Життя без любові, як зірвана квітка...; На початку веселого літа...; У твоїй душі сто надій живуть...; Вечір, такий прозорий...; Білий шлях мені стелить сніг...; Світ за вікном, він так солодко спить...; Темніші за ночі, ясніші за дні...; Ти про нас так ніжно говорив...; Немає вічності...Є тільки мить...; Спогадом не хочу бути я...; Намалюю я небо і зорі...; Холоди, холоди розлук...; Горить в твоїх очах...; Не віщуй мені розлуку...; Дорога до тебе крізь гори тернисті...; Літніх днів камінчики коштовні...; Ще вчора ти мовчав про вічні почуття...; Я летіла, летіла, летіла...; У пору ярого цвітіння...; Зухвалий вітер ще ворожить...; Народжена у сонячному колі...; Кує зозуля на літа...; Три долі зійшлися...; Кристалева стіна..; Наснилося лихе посеред ночі...; Ти маєш серце янгола. Наш світ...; Перегортається сторінка...; Одного разу втілиться безумство мрій...; Обдурений вперше, замкнув своє серце у скриню...

Не приходить котрий вечір сон-дрімота...; Не міряйт мене ти мрією...; Не відступається любов...; Останній парус в моїй душі...; За мудрістю прийду до джерела...; На тому бережі життя...; Два крихітні горнятка кави...; Не прошу в тебе вічності. Хочу єдину хвилину...; Вже відчуваю, як невідворотно...; Не любити тебе неможливо...; Я, на жаль, приворотного зілля не маю...; Сьогодні розум мій мовчить...; Гіркий мого прозріння трунок...; Вчовні - лиш двоє. Тільки я і ти...; Бути поряд настільки близько...;Обійматиму міцно,прихилюся, зіллюся з тобою...!; Серце, зранене в кров...; Всі ворожіння і слова часу байдужі...; Завмирає серце у тривозі...; Вогнем любові обпали, не бійся...; Ти малював білим по чорному...; Життя наче танго - то ближче, то далі...; Стривожено завмер і час, і простір...; Найтонша струна у серці...; Мені б втекти за мури і за грати...; Я не хочу тобі наснитись...; У цих очах зійшовся цілий світ...; Будь сильним, але ніжним водночас...; Коли з'ясуєш ти, що я вже досконала?..; Погляд не виказує нічого...; Останній мій крок замика зачароване коло...; Мовчання мій вирок...; Твої окрилені слова...; Віддаляючись, наближаюся...; Не випробовуй почуття...; Коли душа горить вогнем...; У всіх сторонніх і у всіх наступних...; Ця відстороненість ховає...; Не буде сліз, щоб не побутись стрижня...; Мовчим занято. Вкотре вже... Завжди...; Бувають зустрічі на мить...; Непідкупний годинник...; Всі сумніви в своєму серці...; Вітре осінній, вітре холодний...; Ти моє віддзеркалення, в тому вся прикрість і безлад...; Де поділася, загубилася...; Навіть сни попереджають...; Вуста шепочуть від вуст так близько...; Зима надворі. І зима у хаті...; Від розпачу аж темно у очах...; Затримую тебе я на краю...; Руки мої стали вільними крилами...; Так давно змінюється світ...; Каятись марно. А вірити смішно...; Мстиш мені. Та навіщо ж і цілому світу?..; Тішиш себе, мов дитину, казками...; Караюся,що не пішла раніш...; В наш дім випадково зайшла Недовіра...; Вимолюємо миті у розлуки...

Ніч кида блискавки-ножі...; Як чорне і біле, у діях ми різні...; Чатуєш на мене, мов я твоя здобич законна...; Ця ніч така терпка, напнулася в чеканні...; У пам'яті свої закони і дива...; Ти розгубився. Ти загубився...; Не лякай мене синім полум'ям...; Соловїні дивні співи...; А вже струна, обірвана в чеканні...; Чого ми прагнемо в житті?; Сповіщений у снах і наяву...; Сотні полохливих відображень...; Помиляюсь і падаю...; Свавільний і гордий...; Подорожній гнівні хвилі в скруту просить...; Ходить Ладою любов по землі...; Зупинився час...; Не приходив півжиття, а може й більше...; Гине блискавка поєднання двох душ...; Сонячне коло з'єднує руки...; Я повертаюсь у минуле...; Не відводь, не відводь очей...; Моє серце ти ведеш при стремені...; Зійди наді мною сонцем...; Зболілих днів сумних прочитану сторінку...; Гострим лезом нездійсненності по скроні...; Радосте моя...; Гайворонням напустилися жалі...; Хай кінчики пальців торкаються клавіш...; Як не зневіритись в світі жорстокому?..; Немає їм ні краю, ні кінця...; Я вірю в тебе без доказів і застережнь...; Не маєш адреси, щоб я надсилала листи...; Ти - кришталевий, прекрасний, дзвінкий і холодний!..; Всі спогади, немов зів'ялі квіти...; Усміхайся безжурно під переспів осінніх мелодій...; Бути жаданою, ні, не для тебе...; Думки твої читатиму...; Немає вічності... Є тільки мить...; Не грубу ціную бритву...; У вічності нічого не прошу...; Хоча б не лист, а поклик журавлиний...; Ти не змарнуй в житті ні вічності, ні миті...; А завтра прийде день новий...; Схили мені на руки буйну голову...; Почуття було схоже на пролісок ранній...; На схилі дня короною зірок...; Для щастя маю все, лиш ти поза можливим...; Як мені його забути...; Мріями завжди я багата...; В тебе усмішка, наче світло...; Візерунками омана...; Серце відкриваю новому щасливому дню...; Чую голос із туману...; Любов - дієва і всевладна...; Ми на шляхах лишаємо сліди...; Відболіло. Відгоріло. Тихо згасло...; Я крок за кроком іду вперед...; Нічого зробить не можна...; Я прудконогих сім вітрів собі впряжу...; Так солодко звучать ці звуки, так принадно...; Іскри високо злітають...; Ти не беріг. Не шанував...; Не розгледіли слід у досвітніх туманах...; Я простелила стежечку...; Я п'ю цю тишу, як вино...; Я відьмувати не почну тобі на лихо...; Час перетік у іншу площину...; Якого кольору думки...; Серед смутку і неправди, і печалей...; І шепіт хвиль, і журний чайки крик...; На кожній світлині...; Надпитий келих почуттів...; Не було, не існувало таємниці...; Не обіцяє осінь вигод...; Я не зловмисна. Не благай рятунку...; Пала вогнем...; Питиму чари, питиму...; Є сто доріг по всіх світах...; Там стільки світла і тепла...; Тепер і завжди думкою горнуся...; Ти можеш більше, ніж просто ходити по колу...; Чуєш, мій любий...; Хай зміни приходять...; Хто нам відміряв днів цих у щасті і смутку?..

12-15 р.

укр. + рос.