Коні не винні повість, оповідання М. М. Коцюбинський

За: Вид матеріалу: Текст Текст Мова: українська Серія: Українська класикаПублікація: Х. Фоліо 2006Опис: 320 сТип вмісту:
  • текст
Тип засобу:
  • прямий доступ
Тип носія:
  • аркуш
ISBN:
  • 9660336357
Інша класифікація:
  • 84(4=УКР)1
Електронне місцезнаходження та доступ: Зведення: Михайло Коцюбинський (1864—1913) — видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози. Невеликі за обсягом, але психологічно напружені твори представляють читачеві живі й правдиві образи героїв — чутливого до людського горя Семена Ворона, що шукає виходу з тяжкого становища сільської бідноти («Ціпов'яз»), інтелігента, серце якого переповнено болем за долю народу («Intermezzo»), або ж поміщика-ліберала Аркадія Малини, який свою нещирість по відношенню до людей виправдовує любов'ю до тварин («Коні не винні»).
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книга, брошура Відділ абонемента Доступно
Книга, брошура Відділ абонемента Доступно
Книга, брошура Відділ зберігання основного фонду Доступно 10166128

Михайло Коцюбинський (1864—1913) — видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози. Невеликі за обсягом, але психологічно напружені твори представляють читачеві живі й правдиві образи героїв — чутливого до людського горя Семена Ворона, що шукає виходу з тяжкого становища сільської бідноти («Ціпов'яз»), інтелігента, серце якого переповнено болем за долю народу («Intermezzo»), або ж поміщика-ліберала Аркадія Малини, який свою нещирість по відношенню до людей виправдовує любов'ю до тварин («Коні не винні»).