Перед вами, шановний читачу, збірка фейлетонів заслуженого журналіста України Ванди Лис. Цей один із найвідоміших і найпопулярніших газетних жанрів налічує уже більше 200 років. На думку корифеїв цього художньо-публіцистичного жанру журналістики, фейлетоністом не можна стати, ним треба народитись. Видатний український неперевершений гуморист усіх часів Остап Вишня з цього приводу писав так: «Ось деякі просять: напиши фейлетона. Фейлетон - річ весела. Ну, а як і невесела, то вже, в усякому разі, не сумна!... Ні-і, справжній фейлетон - це не бухгалтерський прискіпливий перелік усіх фактів, де-не-де присипаний тьмяними блискітками гумору, здебільшого взятого напрокат із старих анекдотів. Справжній фейлетон - це постріл: зарядив, натиснув курок і стрельнув прямо в «яблучко». Саме такими і є фейлетони Ванди Лис, які протягом багатьох років друкувались у „Зорі Полтавщини" та республіканських газетах і журналах, влучно «стріляючи» по «мішенях» усього негативного, що іще є в нашому житті: бюрократизму, казнокрадству, окозамилюванню, підлабузництву, брехні, хабарництву та ін. Один тільки невеликий перелік окремих фейлетонів авторки свідчить про їхню нестандартність і притягальну силу для читача: ««Волга» для директорової дружини», «Катафалк... за сумісництвом», «Чому йоги живуть довго?», «Ой, на горе два дубки», «Ми з Софі Лорен», «Службовий роман державного службовця Зербутова», «Ой по небу вагони летіли» та ін. Відсутність канцелярських мовних штампів, емоційність фразеології, влучна сатирична інтонація, дотепність, парадоксальність ситуацій, тонка іронія - характерні індивідуальній майстерності журналістки. Перетворювати не смішне у смішне, висміювати потворне і засобами сатири боротися з ним - потрібен талант. А ще - громадянська мужність і позиція. Усім цим щедро наділена журналістка Ванда Лис, твори якої пропонуються вашій увазі. У книжковому варіанті власні назви та прізвища „героїв" змінено. Видано в авторській редакції.