У монографії обгрунтовано геохімічний підхід до проблем екологічної безпеки радіаційно забруднених територій, що полягає в синхронізації процесів абіогенної трансформації та біогеохімічної міграції радіонуклідів у наземних екосистемах. Проаналізовано процеси самоочищення агроекосистем у природно-антропогенних умовах та на відчужених територіях. Визначено геохімічні критерії абіогенної та біогенної міграції радіонуклідів у лучних, лісових і прісноводних екосистемах. Розроблено принципи систематизації природно-техногенних екосистем та оцінки їх екологічної безпеки. Процеси біогенної міграції 137Cs та 90Sr є відображенням низки трансформацій радіонуклідів у геохімічному середовищі. Ці процеси визначаються динамікою мобільної форми забруднювача. Виявлено для радіонуклідів і важких металів педохімічні параметри, які впливають на міграцію забруднювача; розраховано інтегральні константи біогеохімічного потоку радіонукліда в лучних і лісових екосистемах. Відповідність параметрів трансформації радіонуклідів та динаміки самоочищення наземних і водних екосистем свідчить про те, що абіогенна трансформація — це єдиний геохімічний механізм, який контролює швидкість абіогенної та біогеохімічної міграції забруднювачів у навколишньому середовищі. Для фахівців у галузі геохімії, радіогеохімії, біології, екологічної безпеки, що займаються проблемами охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, а також для студентів екологічних спеціальностей вищих закладів освіти.