Естетика художнього слова Є. С. Шабліовський

За: Вид матеріалу: Текст Текст Мова: українська Серія: Людина. Суспільство. ПрогресПублікація: К. Мистецтво 1976Опис: 190 с.: ілТип вмісту:
  • текст
Тип засобу:
  • прямий доступ
Тип носія:
  • аркуш
Тематика(и): Інша класифікація:
  • 8У1
Електронне місцезнаходження та доступ: Зведення: «Митець думає не тільки розумом, але й серцем»,— тонко запримітив Олександр Довженко. Естетичні ідеї були у Шевченка зброєю боротьби з гнобительським ладом. Величезна заслуга поета-революціонера полягає в невтомній боротьбі за народне мистецтво. Його естетика утверджувала погляд на мистецтво як на засіб революційного впливу на дійсність, як фактор революційного перетворення дійсності. «Понад століття лежить між Шевченком і нами,— писала Марієтта Шагінян,— а він все наближається і наближається, стає безмежно своїм, рідним…». Людина звертається до чистих джерел поезії Шевченка, щоб душевно збагнути, що таке краса життя, краса боротьби, краса людяності і єднання, щоб переконатися, як любов до людей робить її справді Людиною, самовідданою у боротьбі із злом і суспільним гнітом, творцем прекрасного. Вклад великого українського поета у культуру, зокрема в культуру почуттів, стає дедалі вагомішим; поетичний світ Шевченка зоріє незгасним вогнем. Боротьба за красу життя, людяність, пафос утвердження добра — основа основ творчості Шевченка. Людство гідне свого світлого майбутнього і що це майбутнє неодмінно прийде! В цьому полягає таємниця немеркнучої краси художньої спадщини Шевченка. Його поетичний світ — це чинник, що рухає вперед духовний розвиток нових і нових поколінь. Світ животрепетних почуттів, благородних дум Шевченка відкриває такі сторони життя, такі його естетичні аспекти, що це стає невичерпним джерелом краси і пізнання, джерелом духовного зростання людини. Перечитуючи натхненні сторінки поезії Шевченка, відчуваєш їх свіжість, пристрасність, життєву схвильованість. І хоч люди й події, зображені в них, давно відійшли у минуле, гаряче серце поета, наче звертаючись до нас сьогодні, хвилює і зворушує безмежною вірою в людину, у світле майбутнє людства. У славнозвісній «Присвяті Тарасу Шевченкові» Іван Франко прекрасно висловив це: «Найкращий і найцінніший скарб,— писав великий Каменяр,— доля дала Шевченкові лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори». Полум'яне слово Шевченка, сила його художніх образів, проникнення у його поетичний світ — «ясний та висо¬кий» — служить справі торжества добра і справедливості, активно допомагає творити нечувану красу духовного сві¬ту.
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книга, брошура Відділ абонемента Акт списання
Книга, брошура Відділ зберігання основного фонду Доступно
Книга, брошура Відділ зберігання основного фонду Доступно
Книга, брошура Відділ мистецтв (читальний зал) Доступно
Книга, брошура Відділ обслуговування користувачів (читальний зал) Акт списання

«Митець думає не тільки розумом, але й серцем»,— тонко запримітив Олександр Довженко. Естетичні ідеї були у Шевченка зброєю боротьби з гнобительським ладом. Величезна заслуга поета-революціонера полягає в невтомній боротьбі за народне мистецтво. Його естетика утверджувала погляд на мистецтво як на засіб революційного впливу на дійсність, як фактор революційного перетворення дійсності. «Понад століття лежить між Шевченком і нами,— писала Марієтта Шагінян,— а він все наближається і наближається, стає безмежно своїм, рідним…». Людина звертається до чистих джерел поезії Шевченка, щоб душевно збагнути, що таке краса життя, краса боротьби, краса людяності і єднання, щоб переконатися, як любов до людей робить її справді Людиною, самовідданою у боротьбі із злом і суспільним гнітом, творцем прекрасного. Вклад великого українського поета у культуру, зокрема в культуру почуттів, стає дедалі вагомішим; поетичний світ Шевченка зоріє незгасним вогнем. Боротьба за красу життя, людяність, пафос утвердження добра — основа основ творчості Шевченка. Людство гідне свого світлого майбутнього і що це майбутнє неодмінно прийде! В цьому полягає таємниця немеркнучої краси художньої спадщини Шевченка. Його поетичний світ — це чинник, що рухає вперед духовний розвиток нових і нових поколінь. Світ животрепетних почуттів, благородних дум Шевченка відкриває такі сторони життя, такі його естетичні аспекти, що це стає невичерпним джерелом краси і пізнання, джерелом духовного зростання людини. Перечитуючи натхненні сторінки поезії Шевченка, відчуваєш їх свіжість, пристрасність, життєву схвильованість. І хоч люди й події, зображені в них, давно відійшли у минуле, гаряче серце поета, наче звертаючись до нас сьогодні, хвилює і зворушує безмежною вірою в людину, у світле майбутнє людства. У славнозвісній «Присвяті Тарасу Шевченкові» Іван Франко прекрасно висловив це: «Найкращий і найцінніший скарб,— писав великий Каменяр,— доля дала Шевченкові лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори». Полум'яне слово Шевченка, сила його художніх образів, проникнення у його поетичний світ — «ясний та висо¬кий» — служить справі торжества добра і справедливості, активно допомагає творити нечувану красу духовного сві¬ту.