Іван Франко і театр Я. П. Білоштан

У сузір'ї найталановитіших діячів революційно-демократичної культури українського народу поряд з ім'ям Тараса Шевченка стоїть також ім'я Івана Франка — титана праці і боротьби, людини навдивовижу багатогранного таланту і енциклопедичної освіченості. Є прекрасною і творча спадщина Франка, пов'язана з театром. Інтерес до світової драматургії і театру різних віків і народів поєднувався у нього найперш з любов'ю до вітчизняного театру. В нього він уклав частку свого життя і натхненну творчість історика, театрального критика, публіциста і драматурга. Справді, уся суспільно-політична і багатопроблемна науково-теоретична і багатожанрова художня творчість Франка, як і його діяльність в галузі театру, була спрямована, висловлюючись його словами, «на оборону інтересів народу на полі економічнім і соціальнім». Розвиток українського театру важко уявити сьогодні без імені в ньому Франка. Великий знавець театрального мистецтва і його цінитель Франко в останній чверті XIX — початку XX ст. вніс великий вклад в українську революційно-демократичну театральну естетику та художнє надбання українського театру.