Україні; Пора схаменутися; Досить крові; Не плачте, мамо; Я знаю, що умру; Говорила мати; Усе в житті у нашім тлінне; Лежав на асфальті собака; Лебедина пісня; Як важко йти; Ось так і ми; Ту ніч ніколи не забуть мені; Мить; Благаю; Пробудження весни; Троянди не для нас; Суть мого життя; Зів'яла квітка; Якби весна кінця не мала; Відходить молодість; Сила дружби; Ось подивися, вишня розцвіла; Світлий спомин; Метаморфоза; Осіннє; Перша крига; Прилетів лелека; Рана; Листок; Прийшла в село весна; Гроза; Про кохання; Гімн Україні; Земле моя рідна; Коли ж, коли ж; Козацька пісня; Шкодую; Стоїть дитя; Не про панство дбати слід; Слово про слово; Я щось з Шевченком маю спільне; Емігранту; Читаючи Симоненка; Рідній Багачанщині; Святе ім'я; Тоді владарювала рання осінь; Пролетіло, прошуміло, прогуло; Вовчі сироти; Зацвіла калина; Біжить струмок; Не сумуй; Слово матері до сина; Все життя тебе шукаю; Полтаво, матінко моя!; Я - не політик; О, як я війни ненавиджу; Була весна; Доки ти здатен кохати; Не суди; Сон; Я так нікого не любив; Горобина ніч; Зігрій; Я тебе не зраджу; Люблю лелек; Я вже не молодий; І чому ведеться так?; Ой ви, Крути; Чому сумні пишу я вірші; Після похорону Федора Гаріна; І поважаю, і ціню;

Покотився туман над селом; Спопелілі мислі; Не та; Чудо моє; А в нас завжди весна; Закохана; На те й кохання; Солодкий гріх; Весняний сум; Мої вірші; Ніколи тебе не покину; Вибрався нарешті я до мами; Берізонька; Я честі більшої не знаю; Ти достойна цього, Україно; Знову над Іраком чорні круки; Ой же як багато бруду; Згадалося мені; У мене єдина - лиш ти; Болить моє серце; Самому дбати слід; Хіба ревуть воли; Куди ми йдемо; В чеканні; Лине гуркіт за селом; Зима працює на врожаї; Зимовий етюд; Весна в селі; Мене питають; У чім поезії секрет; Ще сніг довкола; Серце не старіє; Бумеранг кохання; Провісники весни; Роки прожиті - не біда; Двоє он цілуються; Довгі ночі осінні; То тільки в мріях; За що тебе я полюбив; Не повірю ніколи; Поряд - милої плече; Не ревную; Не спокушай мене; Попливла далина; Ти колись говорила; Знявся і пішов; Сіє-віє хуртовина; Осінні подихи весни; Пробач, що склалось так; Любов і самота; Будять ранок півні; Отака ось суть; Усе життся кудись спішив я; Про смерть; Усе згорить; Де ж поділось колишнє село; Я не любив нікому догоджати; Якбі-то й нам; Не хочу погодитись; Не задля цього Бог створив мужчину; Багатство не манить мене; Терпіть не можу я хамелеонів; Весняний дарунок; Захисниця; Синичка; Треться киця біля ніг; Це прийшла осінь

Михайлівку люблю; Каміння й люди; Ранкова ідилія; Сюди потрапив я не випадково; Просто дід Сашко; Вітя з шкірзаводу; "Артист"; Вася-приймачок; Цікавий чоловік; Наталочці-сусідці; Катя-Катерина; Поліна; Хто все оце благословив?; Гробокопачі; Прощальне; Я пройшов по життю, як по кладці хиткій; Марш ветеранів; Мені чомусь не сниться мати; Моє надвечір'я; Літечко, від мене не тікай; Гортаючи книгу життя; Я теж весною був; Як часто падаємо ми; Пишу для простолюду; Не бентежся дарма; Ти поїхала; Якщо дороги не переплелися; Безсоння; На осінь літо наверта; Червоні журавлі; Біжу; Кінець дружбі; На запрошення жінки; Не діліть своє серце; Не лякайтеся довгих розлук; Я так нікого ненавідів; Сусідка; Дозволь проститися; Все життя кохав тебе таємно; Якби і ми жили, як бджоли; Мій спалах; Така тоска; Не в тому жах; Приспані мрії; У рідному селі; На Івана на Купала; І знову осінь; Цілунок твій; Про безсмертя; Треба жити; У мене - ювілей; Ну, хто сказав; Дозрівають вишні полум'яно; Змовклий спів; Чи так живемо?; Чому? Тим, хто в Диканці не бував; Не падайте зорі!; На сіножаті; Цокає годинник; Упала зоря; Мій сад; Слово про клуню; Все думаю: для чого я пишу це; Ой ви коні; Заздрю я вітру; Сонце на небі; Жовкнуть дерева; Ой який лапатий сніг; Муки життя; Ще одна весна; Не сидиться; Закохатись можна й під старість; Все життя радіти буду; Давно стрілися ми; Усе, що тимчасове, геть зника; Весна; Той ліс для нас вже відшумів; Перший сон; Лист любові; Боже ж, яка дівчина пішла; Чи була любов?; Не питай; Не шукаймо винних; Що це? Як не дивно; Сумно; Холодна краса; Навіщо так богів багато?

Не кличте ще мене; Невловима істина; Хатка для синички; Зацвіла в садочку; Сміливий півник; Як Гриць воду носив; Несумирний карась; "Невдячний " їжачок; Треба краще думать; Жалкування периферійника; Самовизнання; "Ідеальний" син; Хитруни; Як Петро провчив дружину; Пересторога; Кон'юнктурник; "Патріот"; Які жінки незрадливі; Ефект виступу; Діалог; Про чини і друзів; Дмитрів "нектар"; Вердикт чоловіка; Різні поняття; Про недоторканість; Пам'ятка для випивак; Що робить?; Таткова байдужість; Не розчулили; Дощ - не перепона; Розшук; Дещо про тещу; Жіноча образа; "Поспівчував"; Добавка для жінки; Розумник; Ввесь у батька; На кого похожа; Бачити не хоче; Індик-перевтілювач; Баран-провокатор; Не життя, а свято; Хом'як; Рак; Шпак-хвастунець; Кіт - дармоїд; Авторучка; Сова і кіт; Будяк; Гідна відповідь; Помста; Сучасні українські рубаї; У кожного своя дорога у житті; Що рідна мова - життя основа; Я не їздив по різних країнах; Стою на роздоріжжі: Йти куди; Цвіте бузок. Довкола все співає; Наді мною яблуня старенька; Чого ти ниєш так, серденько невгамовне; Моє життя - тоненька павутинка; Посивіли трави зникли долу; Надломилось крило мого лету; Сльота надворі; Нічка промайнула наче мить; Є у мене собака Пальма; В кишенях пусто, ні гроша; Чому такий я невезучий; Смерть приходить до нас непрохано;...А нині, кажуть, світом править Сатана; Відлетіло ластівками літо; Думки, думки у голові, мов бджоли; Я дифірамбів не писав; Нелегке життя в нас нині; Невже комусь доводити ще треба; Розрюмсався осінній день; Мене дивують мільярдери; Чомусь мене лякає самота; Я все ходжу, ходжу; Догоряє вже свічка моя; Я Вас раніш не знав ніколи; Модерних віршів не писав ніколи; Я Вас кохав, кохаю, певне, й досі

У бабусі під вікном; Білі лебеді; В душі моїй гіркий полин проріс; Якщо душа в твоїм існує тілі; Пролетіли гуси над полями; Вітер віє-повіває; Ти вибрав стежку ту, якою йшов; Цей глас до тих, хто на вустах; Дивлюсь на Вас я і дивуюсь; Я Вас люблю. Можливо це й безглуздо; Ніч ця безсонна і довга; Я знаю: буду жалкувать; Так хочеться до вас, михайлівчани; Я завітав у рідну школу; Відлітають птахи у вирій; Знову ходить осінь з пензлем; Падають, падають яблука в сніг; Я згадав, як мені ти шептала; Думаєте: я Вас не люблю; Я бороду не хочу відпускать; В очах моїх - осіння поволока; Щоденників писати не люблю; О, задумливий вечір; Шумить, гуде мрійливий ліс; Буреломом лізе в душу хворість; Закружляла в танці пізня осінь; Розбурханий вітер полем; О, скільки в світі співано пісень; Я до Вас заходити боюся; Згасло літо. Осінь в крісло сіла; А над нами хмари; Розхристаний вітер мчить верхи на конях; О, миле боже состворіння; Задумуюся іноді, звідкіль; Ніколи не гадав, що в нас так вийде; Як швидко Ви запали в душу; Як хочеться мені буздумно в світі жить; Ти була у ту ніч лиш коханка; Пропливають роки; Повз твій будинок часто я проходжу; Всі думають, мабуть, що я щасливий; День згасає над рідним селом; Мені так хочеться звертатися до вас на "ти"; О краще б Вас не знав ніколи; Сьогодні листопад, уже глибока осінь; О, любов, що за штука химерна; У моїм садочку пролісок розцвівся; Я не люблю тріскучих слів; Лихий попутав, що тут говорить; Я все життя боровся за життя; Ми всі у цьому світі дивні; Ви гарна жінка, все у Вас на місці; Не все, що тут написано, було зі мною

Книга "Мереживо душі" - це вибрані віршовані твори з попередніх збірок члена Національної спілки письменників України Івана Нечитайла. Автор не впорядковував добірки віршів за відповідною тематикою чи тенденційною "важливістю", а подає їх саме в такій послідовності, в якій вони публікувалися окремими книжками раніше. Гадаємо, читач сам визначиться в тому, що дійсно заслуговує на увагу, а що буде моментом побіжного прочитання. Головне, як зазначає в одному зі своїх віршів І. Нечитайло, що всі ці твори писалися від душі, що кожен з них - частка його невпокійливої вдачі, одночасно - підсумок неоднозначних авторських спостережень і роздумів. Очевидно, певна дещиця таки поповнить скарбницю духовності сучасного читача.