Моє життя - вінок терновий Б. В. Ладур

За: Вид матеріалу: Текст Текст Мова: українська Публікація: Полтава Дивосвіт 2011Опис: 148 с.+ 4л. фотоілТип вмісту:
  • текст
Тип засобу:
  • прямий доступ
Тип носія:
  • аркуш
ISBN:
  • 9786176330059
Інша класифікація:
  • 84(4УКР-4ПОЛ)6
Електронне місцезнаходження та доступ: Зведення: "Моє життя — вінок терновий" — друга посмертна книга диканчанина Бориса Вікторовича Ладура (1951—2005). Чому її так названо? Прочитайте його вірші — й отримаєте вичерпну відповідь на це запитання. Так склалося, що він писав багато, а видатися не судилося за життя, хоч іноді друкував свої твори в періодиці. А ще Борис Ладур мав неабиякий хист до малярства. Але свої картини не поспішав виставляти, а роздавав друзям чи знайомим або продавав за безцінь. Таким він був. Незаперечним залишається єдине: це була талановита, добродушна людина. Почитайте — і переконаєтеся в цьому. Особливо вражають його російськомовні вірші, бо батько його українець, а мати — росіянка. Тож недаремно його перша, теж посмертна, книга називається "Пісня на два голоси".
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книга, брошура Відділ абонемента Видано 15/10/2024 10053338
Книга, брошура Відділ зберігання основного фонду Доступно

"Моє життя — вінок терновий" — друга посмертна книга диканчанина Бориса Вікторовича Ладура (1951—2005). Чому її так названо? Прочитайте його вірші — й отримаєте вичерпну відповідь на це запитання. Так склалося, що він писав багато, а видатися не судилося за життя, хоч іноді друкував свої твори в періодиці. А ще Борис Ладур мав неабиякий хист до малярства. Але свої картини не поспішав виставляти, а роздавав друзям чи знайомим або продавав за безцінь. Таким він був. Незаперечним залишається єдине: це була талановита, добродушна людина. Почитайте — і переконаєтеся в цьому. Особливо вражають його російськомовні вірші, бо батько його українець, а мати — росіянка. Тож недаремно його перша, теж посмертна, книга називається "Пісня на два голоси".