Дивні дні Книга поезії Текст
Мова: українська Серія: Зона ОвідіяПублікація: Київ 2005 ФактОпис: 160 сISBN:- 966-359-031-9
- 966-359-005-Х
Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код | |
---|---|---|---|---|---|---|
Книга, брошура | Відділ дитячого простору (сектор абонемента) | ст 821.161.2 К 82 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | 10044053 |
2000 пр.
У час великих змін зриваймо сни; За сталу концентрацію уяви; Як довго не було стола й кімнати; І дим сигарентний; Всі мої рідні; Раптове спозаранку випадання; Сестра поминальна; І благодать сказанного; Злови у жменю неспокійну пташку; Сни Вам не сняться; Я чую, то злітає голуб-холод; Це, розумієш, смуга невезіння; Я- рослинка. Прозора стеблинка; Додивляться сни - і завжди повертатится; Холодний погляд. Ні, смиренно- тихий; Стихія снів без снів; Запамятаймо: крихітний театрик; Востаннє відіратись від землі; Взяти з собою хіба що дорожні; І навіть тут, коли каштани сиплять; Щоразу в ніч, коли погасне святло; Горі лицем; Блукання мурашиними мостами; І ночі, що над ранок холоднішають; Початок літочислення- від липня; Ф ті, хто повернули в татьківщину; Старенький парк безпристрасно і лекго; Дивні дні; Тут, де риплять нефарбованфі двері; Способи самооборони; Дивність днів; Дивні дні; Означити; Сонце в зіницях; Годин веретено. ; І вірші, в яких нам прижитися важко; Купатися в бузковому кипінні; То резус-фактор вашої душі; Це так, як день звільняє темну ніч; Париж у нашім житті; Моя візантія; Ця вуличка завжди; Фаетони ранку відлунали; Бажання, щоб закінчилась гарячка; За розмовою з чаєм; Вітчизна; Нотатник домогосподарки; Політ сніжинок; Рука холона пише; Це ноктюрн; Запах поліролі й ацетону; Ці дні, які настали; І вірш, завжди найкращий; У кадрі - сніг; Стовпотврінная слів; Це густина розпуки; Хіба пізнаєш; Моя вітчизна;Ожити у закресленім рядку; Не спиться і не віриься; Бо що таке пекуча ностальгія; По коляді промокла чорнота; Похід печалі; І молодість; Спарта мойого серця; Ангел сумніву і безнадії; Через століття; На колісницях арії; Початок дня; Сім відвідин Пресвятої Євхаристії; Веснянний. невблаганий; Хтось мене поцілив; Слова; Невже... невже; Я так молюся; Ні. не любов; На голограмах осені горять; Нехай ота, хто крайня, підійде; Вона хотіла голову підвести; Зітхай зі мною. То місяць білий, як зомлілий спогад; Врочистий голос; Комусь - вітчизни втомленої даль; Куди ідеш, стражденний свідку; І не знаходжу погляду, ні слова
12-15 р.
укр.