Довіра лірика Текст худ. А. Ш. Грубман; передс. Б. Котлярова
Вид матеріалу: Текст Мова: українська Публікація: Харків Прапор 1981Опис: 46 сТематика(и): Жанр/форма:Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код | |
---|---|---|---|---|---|---|
Книга, брошура | Відділ дитячого простору (сектор абонемента) | ст 821.161.2(477.53) О-31 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) | Доступно | 10038199 |
Огляд полиці бібліотеки/підрозділу: „Відділ дитячого простору (сектор абонемента)“ Зачинити оглядач полиці (Зачинити оглядач полиці)
ст 821.161.2(477.53) Н 59 Свіча безсмертя поема | ст 821.161.2(477.53) О-31 Прогуркотів мій поїзд, пролетів... Вінок пам'яті Людмили Овдієнко | ст 821.161.2(477.53) О-31 Не вистачає тиші для молитви вірші | ст 821.161.2(477.53) О-31 Довіра лірика | ст 821.161.2(477.53) О-53 Пора цвітіння терну сільський роман у семи книгах | ст 821.161.2(477.53) П 30 З вірою і любов'ю | ст 821.161.2(477.53) П 30 Трояндове весілля |
3000 пр.
Не загублюся на землі піщиною; Допоки я живу - світи мені...; Природа сильна: може досхочу..; Пробудження; Я знала, що таке крилатість..; на хмарах-конях мчать вітри-гінці...; Якщо пісня моя даремна...; Кінець жнив. Диптих.; Несу хлібину, мов мале дитя...; Портрети з натури; Його на війні...; Стоїть село в намистечку криниць...; Ювілейне; Женихи не минали двору...; Я забула, що є Сула...; Пам'яті мами; Вже й сама я тому не рада...; В бабусиній хаті; За дверима грудень, грудень...; З безмежжя простору і часу...; Кохання - п'ятий поділ року: Розуміла любов, як уміла...; Ой занадто золотяться...; Сон; В цьому пралісі сосни-вдови...; Ти так надійно будував цей дім...; Ну й весла мої весело гребуть...; Що трапилося з вами, мій коханий?; Я телефонним зойком занімію...; Кланяюся вам; Ти зупинися на коротку мить...; Це не ти від'їжджаєш?..; Отак писався лист тобі; З твоєї ласки і вини...; Всю ніч на довгій ноті і високій...; Хіба це відстань?-Подолати кроком...; Не говори. Я вже боюся слів...; Сліпі дощі, неначе каяття...; Ота рука, що обіймала...; Спалила осінь по собі сліди...; Ледь жевріє...; Як стане осінь до зими лицем...; Так несподівано і круто...; Нема чого оберігати...; Ця річка вже ніколи не зміліє...; Минає все, хоч протестуй, хоч злись...; Тихесенько над болем я мовчу...; Заіржав кінь у січневу віхолу...; Торкнусь востаннє до щоки щокою...; Пісня прощання; Я спитаю: хто це дзвонить?..; Душа озвалась на чужі: Таємниці малахітової шкатулки; Там на одній із зірок
16-18 р.
укр.