Сонети Світ. сонет: Шекспір, Бодлер, Гвєздослав, Янка Купала Текст

За: Вид матеріалу: Текст Текст Мова: українська Публікація: К. 2004 ГенезаОпис: 536 с. портрISBN:
  • 966-504-388-9
Тематика(и): Жанр/форма:
Вміст:
Лівьвські сонети;Сонети з книжки "Таємниця твого обличчя"; Білі сонети; Гранослов; Київські сонети; Сонети подільської осені; Портрети; Сонети з книжки"Покаянні псалми"; Сонети з книжки "Ностальгія"; Сонети з книжками "Засвідчую життя"; Сонети з книжки"Память"; Бібліойні сонети; Сповідальні сонети; Світовий сонет; Данте Аліґєрі: Бентежність гине в хлані темноти; Володарка мойого серця мила; Хто в гроні дів мою угледить панну; Явило безмір ніжності й турботи; Кохання колір, стишений журбою; Ви, мої очі, проливали ріки; В душі моєї потаємний схов; О горе! Перед силою зітхання; Франческо Петрарка: Щоб тішитися помстою й карати; Не змеженіє річка від сльоти; Благословенні будьте день, і рік; Священний вигляд вашої землі; Співати по-новому про Любов; Щасливі квіти й благовісні трави; Над річкою, де в мураві дорога; Де погляд ніжний, де чарівний вид; Життя летить, і днина йде остання; О, гетьте ж ви, думки. мої тирани; Мікеланджело Буонарроті: Я вашим зором бачу світло миле; Ніч має вроду темну й величаву; Хто сотворив з нічого людям час; Коли любові пал несе біду й содому; Лише вогнем коваль уміє розбудить; Ти відлітаєш, ластівко, на зиму; Любов душі - це лад, це ум природи; Умберто Саба: Моя нещасна молодість пройшла; Злочинцем був для мене батько мій; Я знову покахав. Була це Ліна; На святі виноградаря в Дербенті; Принадлива троянда, та колюща; Я написав над морем на піску; Не величайся, смерте; Як ніжно час, юнацьких літ крадій; З приводу недавньої різні в Пємонті; Про свою сліпоту; Мінливість; Надто багато нас було і буде; Лондон,1802; До осіннього місяця; Сонет до Шільойну; Про коника і цвіркуна; До сну;Данте Осінь; Солдат; Майстер швидкості; Згідливість; Садячи; Розбита посуха; Грім, як ведмідь, прокинувся з дрімоти; Стрічайте літоо швидше якомога; Дощ із хмаринки; Сонет про безсметря; Метафізичний сонет;
Не памятаю, спав я чи не спав; Елегія; Провінційний сонет; Сонет; Романтичний сонет; Аритмія; Блошиний базар; Ватерлоо; Лисиця; З Вірменської: Сонет; Ніч западає темна. а з темноти; Червоний сонет; Прикрашаючись; Екстаз; Розлука; Хіба могла б я спати; В моїй шовковій блузці- я ж не винна; Морська подорож Шевченка до Таллінна; Важня; З Єврейської: Сонет про себе; Ланцюг біля храму; Трясовина; З Іспанської: Хто джерело, й отраву запашну; Священна дружбо, ти, що на землі; Все забирає рік жжиття з собою; Склепити зможе темрява остання; Ті, що були веселістю й красою; Волосся пишне, що йому дала; Весна; Поет згадує землі Сорії; Адам; Просягаючи руки срібляні; На смерть Хосе де Сірія-і-Ескаланте; Мій профіль буде тихим, я це знаю; Боюсь втратити диво дивування; До Кармели, перуанка; До Мерседес в її польоті; Безмерття; 10 жовтня; Ти маєш дар; Жадають, болю мій; В солодкім подиві; До Аделаїди Баральт; День; Обтинання мигдалевого дерева; Дитя дерева; З мандрівок і болінь вернувся я, моя любове; По вулицях пливуть легкі хмарини з моря; Як я помру, а ти живою будеш; Це слово, цей паір, який списала; Настануть інші дні, хтось розгадає; Відсутній; Під тополями; Поет - до своєї коханої; Чорний камінь на білому камені; Рапана; Мій стиль шукає форм. Якв ж міцні й тісні; Сонет - Сервантесу; Перед ким принижуєшся; З литовської: Натхення; Буття; Туга;
До берегів притислась полуднева спека; На спаді дня несміле сонце гріє; Відходить сонце з вікон восени; Восени, коли прийти додому; Вільшаники, луги в сухім бадиллі; Ось на цих пагорбах. на цих полях ростуть; За Даугавою дороги; Вже віддане повільному багаттю; Пізній сонет; Емінеску; Якби я в світло одягнутись міг; Душе моя, ти птицею додому; Подумай же про мене в цю годину; Плач батьківщини року 1636 го; Прощання; Немезіда; Недавно в сні я бачив ліліпута; Приснився я собі: святочний стрій; Фредеріка; Бурлескний сонет; Був світ мені катівнею. Безсила; Нове благословення в дорогу; Анджеліко; Плач Батьківщини року 1397 го; Про Шекспіровську драму Гамлет; Відкриття біля молодої жінки; Питання; Обоє; Архаїний торс Аполлона; Коли бушує надовкруг собору; Останній вечір; Присмерк; Розпад; Сон зла; Видимість і дійсності; З Норвезької: Гидотний чорний ельф живе в мені; Твоя душа- немов гірське русло; О не дури себе, що день зажури; Як міг я осягнути власний дар; Смерть розповідає про свій план щодо Венеції; Корея; Ще гі; З Польської: Про нетривалість і непевненість людського життя на світі; До трупа; До галерників; Спогад; Самотність; Капрі; КУдлатий фанв біжить за німфою; Морське око; Про сонет; Коваль; Тріумф; Душа; Шалений сонет;
Молитва; Спогад; Кредо; Леонардо; Щоб сонце зблиснуло, роздрти треба хвари; Сонет Коперника на спогад про Італію; Хлібний сонет; Сонет до Шекспіра; За мотивами сонета; Гість; Містом холодним; Вітчизна; З португальського: Зі збірки "Сонети"; З російського: Поетові; Мадонна; Кінець осінньої казки; Болісний сонет; Третій болісний сонет; Перекладачеві; Мова; Бог полудня; Собака; Весір; У горах; Серед зір; Сонет до форми; Мойсей; Передчкуття; Жінці; До портрета М. Ю, Лермонтова; Дон Жуан; Клеопатра; Пішохілд; Супутник страху - в безміри падіння; Як двадцать два роки тому; Біженець; Це снилося мені і сниться це мені; Ластівка через Ла-Манш; З Румунської: Пройшли роки; Венеція; Думаючи про тебе; Скільки зірок; Стою на ґанку; Жеветься добре; МАтері; Правда і поезія; Молодій сербській матреі; Із сербської: Біля моря; Село; Час нищити прагне в своїй круговерті; Його поцілували ми в чоло; Покинута церква; Голоси ночі; В музеї; Триптих про еврідіку; Зі словацької: Душе моя; Як вбивця вбивця; Сонет для втіхи; Малий реквієм над Яном Палаханом та іншими; Чужинець; Повернення; Мовчання; Жінка; Не смерть; ПІдкувати коня; Велика київська брама; Глина; Горіхи; Бджола; Мак; Озимна; Мед; Моцарту Братиславі; Пісня ката; Сонет про птаха чатака;Сонети кохання; Сонети недолі; З Угорської: Сонети; На нові книги; Немов задушливу сорочку, небеса; Матері; Очі; Бабуся; Сільське весілля; Перенд жнивами; Голод; В жнива; Боїться бідних багатій; Вигнанцем бувши у тривожну пору; Зруйнований замок; Шанс для екзистенціалістів; Сонце - мати; Руки мозку; Мої пальці; З французької: Завчасно сивина торкнеться скронь твоїх; Повітря, небеса, вітри, долини, зела; З циклу "Жалі"; Позолочені вірші; До сучасників; Скоромохи; Народження Афродіти; Пллування; Ратай; Раб; До Секстія; Антоній і Клеопартра; Столітник; МОрський вітер; Зло; Заснулий в улоговині; Сонет; Пейхзаж; Присвята; Пустеля; З Хорватьської: Хорватським мученикам; Солвянська колискова; В жовтих безсмертниках, у темнороссі; Співи птиць на світанку; Цвіла смоковниця; Опудало; Мій Кароль Войтила; З Чеської: з поеми "Дочка слави"; Сонце заховалося з гори; Злотний пил; Осінь; До гуситської пісні; Мушля; Стара віола; Ще раз повернемось; Едгар Аллан По; Гобелен; Солодка балада; Травневий сонет; Сонет з кінця літа; На смерть киці; Катакомби; Лунатик; Ту -104; Просьба; Водоспад;
Ми пргнемо, щою не помер ніколи; Як сорок зим торкнется твого чола; Глянь в дзеркало й скажи: негайно треба; Красо недбала, чом же ти сама; Години йдуть, од них нема сохани; Твій голос- музика, то чом же ти; Чи не тому живвеш ти самотною; Не любиш ти гнікого? Не страма?; З однаковою друже бистротою; Коли вслухаюся в печальний хід; Любове, будь собою! Що за пробу; Відчитую не в зорія вирок свій; Все, що росте, сягає ідеалу; Чому ж ти проти часу в боротьбі; Якби й відбив твоє обличчя миле; Мов літня днина, молодість твоя; Затуплюй, часе, пазурі левині; Таємний майстре пристрастей моїх; Чи я не той митець пустої проби;Не здатне люстро довести, що я; Як безпорадний лицедій на сцені,; Мій зір - художник, що працює вміло; Хай зорі почестей і гордих звань; Володарю мойого почування;Трудом знесилений, лежу в постелі; Але чи можу я щасливим буть; Коли своє становище кляну; Коли збираю тихі спогадання; В твоєму серці б'ються й ті серця; Як проживеш мою погожу днину; При сході сонця сяє в росах луг; Я без плаща надвір подався з дому; Сподіяне не вернеться навспак; Я визнаю: нас двоє - ти і я; Як батька тішать молоді синове; Якої ще уяви осягти; От якщо ми поєднані з тобою; Любове, забирай від мене все; Усі ті милі прикрощі - свободи; Вона - твоя, та це не весь мій біль; Прижмур очей допомагає зору; Якби вдалося в думку обернуть; Два інші складники світобудови; Мій зір і моє серце в боротьбі; Угоду про взаємодопомогу; Як бачно я своє майно дрібне; О, нелегка мені від тебе путь!; Неквапний хід мого коня сумного; Я, мов багач, що заглядати б міг; З якого ж ти постав матеріалу,; Краса в одежі правди устократ; Державців монументи мармурові; Оновлюйся, любове, до основ,; Твій раб, я маю прагнення єдине ; Нехай не дасть Господь, щоб я, твій раб; Якщо вже все було, що нині є; Біжать одна за одною хвилини,; Чи не з твоєї волі цілу ніч; Гріх себелюбності - в моєму оці; Тебе зруйнує так же, як мене; Коли я бачу, як руйнує трони; Все нищиться під натиском часу; Я кличу смерть - дивитися набридло; Ах, я не знаю, нащо жить йому; Його лице - не показна позлітка; Все те в єстві твоїм, що бачить зір; Твоїх чеснот прикмети знамениті; Як я помру, ти з туги не заводь; Забудь про мене, бо захочуть знати; Ти можеш осінь бачити в мені; Та не журись! Коли вже смерті в руки; Ти для моїх думок - як благодать; Чому ж мій вірш не сяє новизною; Покаже дзеркало, як врода в'яне; Так часто я писав про тебе вірші; Допоки сам я в тебе ласк просив; Коли пишу про тебе, терпну й в'яну; Чи відспіваю я тебе, чи ти; Раз ти не в шлюбі з Музою моєю; Не фарбував ти лиць і брів собі; Чи більше й глибше хтось сказати може; Працюють рівно пера золоті; Чи так його поезії вітрила; Прощай, мій скарбе, й сам себе храни; Як ти захочеш кепкувати з мене; Як хоч, звали на мене всю вину; Що ж, зненавидь мене, та вже сьогодні; Той має рід шляхетський, той - знання;
Не ждуть мене ні горе безіменне;Ти справді мій - чи, може, я ману ; Хто зла не чинить, хоч велика сила;Як гарно повиваєш ти свій гріх; Тебе ганьблять за молодості знади;Розлуки час прийшов, як та зима; Я був без тебе, як весна безжурна; Фіалці ранній так я докоряв; Безтямна Музо, де твоє сумління; Моя любов себе не афішує; О, скільки Муза творить барахла!; Твоя краса не зблякла ні на йоту,; Моя любов - не ідолу поклін; О, не кажи, що я тебе дурив; Це правда - я свої чуття найкращі; За всі мої неправедні діла; Ти співчуттям стираєш з мого лоба; Як я тебе покинув, розум мій; Чи то мій ум, якому ти - корона; Колись писав я, що любов моя; Не визнаю я перепон для шлюбу; Моя любов - то не байстря-сирітка; Хай я носив - і каятись не буду; Мій хлопче милий, ти свою красу; Вважали чорне злом старі часи; Коли ти граєш, о моя музико; Дух марнотратства в хтивості живе; Моя кохана - не сяйна, як сонце; Ти - деспотка без серця і жалю; Хай у твоїм водінні буде Віль; Я - Віль, кохання потаємна сила; Сліпа любове, що вчинила ти; Клянеться мила в правді безупин; Ти гніваєшся на моє кохання; Амур, заснувши в лісі над струмком; Сплін та ідеал; Вино; Гвєздослав. Криваві Сонети; Янка Купала. Сонети: Білорус; Земле; Жниво; Я люблю; На суд; Серед могил; Чому?; Батьківщина; Бджлои; Наше госполдарство
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Шифр зберігання Стан Очікується на дату Штрих-код
Книга, брошура Відділ дитячого простору (сектор абонемента) ст 821.161.2 П 12 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) Доступно 10031224
Книга, брошура Відділ дитячого простору (сектор абонемента) ст 821.161.2 П 12 (Огляд полиці(Відкривається нижче)) Доступно 10031223

2000 пр.

Лівьвські сонети;Сонети з книжки "Таємниця твого обличчя"; Білі сонети; Гранослов; Київські сонети; Сонети подільської осені; Портрети; Сонети з книжки"Покаянні псалми"; Сонети з книжки "Ностальгія"; Сонети з книжками "Засвідчую життя"; Сонети з книжки"Память"; Бібліойні сонети; Сповідальні сонети; Світовий сонет; Данте Аліґєрі: Бентежність гине в хлані темноти; Володарка мойого серця мила; Хто в гроні дів мою угледить панну; Явило безмір ніжності й турботи; Кохання колір, стишений журбою; Ви, мої очі, проливали ріки; В душі моєї потаємний схов; О горе! Перед силою зітхання; Франческо Петрарка: Щоб тішитися помстою й карати; Не змеженіє річка від сльоти; Благословенні будьте день, і рік; Священний вигляд вашої землі; Співати по-новому про Любов; Щасливі квіти й благовісні трави; Над річкою, де в мураві дорога; Де погляд ніжний, де чарівний вид; Життя летить, і днина йде остання; О, гетьте ж ви, думки. мої тирани; Мікеланджело Буонарроті: Я вашим зором бачу світло миле; Ніч має вроду темну й величаву; Хто сотворив з нічого людям час; Коли любові пал несе біду й содому; Лише вогнем коваль уміє розбудить; Ти відлітаєш, ластівко, на зиму; Любов душі - це лад, це ум природи; Умберто Саба: Моя нещасна молодість пройшла; Злочинцем був для мене батько мій; Я знову покахав. Була це Ліна; На святі виноградаря в Дербенті; Принадлива троянда, та колюща; Я написав над морем на піску; Не величайся, смерте; Як ніжно час, юнацьких літ крадій; З приводу недавньої різні в Пємонті; Про свою сліпоту; Мінливість; Надто багато нас було і буде; Лондон,1802; До осіннього місяця; Сонет до Шільойну; Про коника і цвіркуна; До сну;Данте Осінь; Солдат; Майстер швидкості; Згідливість; Садячи; Розбита посуха; Грім, як ведмідь, прокинувся з дрімоти; Стрічайте літоо швидше якомога; Дощ із хмаринки; Сонет про безсметря; Метафізичний сонет;

Не памятаю, спав я чи не спав; Елегія; Провінційний сонет; Сонет; Романтичний сонет; Аритмія; Блошиний базар; Ватерлоо; Лисиця; З Вірменської: Сонет; Ніч западає темна. а з темноти; Червоний сонет; Прикрашаючись; Екстаз; Розлука; Хіба могла б я спати; В моїй шовковій блузці- я ж не винна; Морська подорож Шевченка до Таллінна; Важня; З Єврейської: Сонет про себе; Ланцюг біля храму; Трясовина; З Іспанської: Хто джерело, й отраву запашну; Священна дружбо, ти, що на землі; Все забирає рік жжиття з собою; Склепити зможе темрява остання; Ті, що були веселістю й красою; Волосся пишне, що йому дала; Весна; Поет згадує землі Сорії; Адам; Просягаючи руки срібляні; На смерть Хосе де Сірія-і-Ескаланте; Мій профіль буде тихим, я це знаю; Боюсь втратити диво дивування; До Кармели, перуанка; До Мерседес в її польоті; Безмерття; 10 жовтня; Ти маєш дар; Жадають, болю мій; В солодкім подиві; До Аделаїди Баральт; День; Обтинання мигдалевого дерева; Дитя дерева; З мандрівок і болінь вернувся я, моя любове; По вулицях пливуть легкі хмарини з моря; Як я помру, а ти живою будеш; Це слово, цей паір, який списала; Настануть інші дні, хтось розгадає; Відсутній; Під тополями; Поет - до своєї коханої; Чорний камінь на білому камені; Рапана; Мій стиль шукає форм. Якв ж міцні й тісні; Сонет - Сервантесу; Перед ким принижуєшся; З литовської: Натхення; Буття; Туга;

До берегів притислась полуднева спека; На спаді дня несміле сонце гріє; Відходить сонце з вікон восени; Восени, коли прийти додому; Вільшаники, луги в сухім бадиллі; Ось на цих пагорбах. на цих полях ростуть; За Даугавою дороги; Вже віддане повільному багаттю; Пізній сонет; Емінеску; Якби я в світло одягнутись міг; Душе моя, ти птицею додому; Подумай же про мене в цю годину; Плач батьківщини року 1636 го; Прощання; Немезіда; Недавно в сні я бачив ліліпута; Приснився я собі: святочний стрій; Фредеріка; Бурлескний сонет; Був світ мені катівнею. Безсила; Нове благословення в дорогу; Анджеліко; Плач Батьківщини року 1397 го; Про Шекспіровську драму Гамлет; Відкриття біля молодої жінки; Питання; Обоє; Архаїний торс Аполлона; Коли бушує надовкруг собору; Останній вечір; Присмерк; Розпад; Сон зла; Видимість і дійсності; З Норвезької: Гидотний чорний ельф живе в мені; Твоя душа- немов гірське русло; О не дури себе, що день зажури; Як міг я осягнути власний дар; Смерть розповідає про свій план щодо Венеції; Корея; Ще гі; З Польської: Про нетривалість і непевненість людського життя на світі; До трупа; До галерників; Спогад; Самотність; Капрі; КУдлатий фанв біжить за німфою; Морське око; Про сонет; Коваль; Тріумф; Душа; Шалений сонет;

Молитва; Спогад; Кредо; Леонардо; Щоб сонце зблиснуло, роздрти треба хвари; Сонет Коперника на спогад про Італію; Хлібний сонет; Сонет до Шекспіра; За мотивами сонета; Гість; Містом холодним; Вітчизна; З португальського: Зі збірки "Сонети"; З російського: Поетові; Мадонна; Кінець осінньої казки; Болісний сонет; Третій болісний сонет; Перекладачеві; Мова; Бог полудня; Собака; Весір; У горах; Серед зір; Сонет до форми; Мойсей; Передчкуття; Жінці; До портрета М. Ю, Лермонтова; Дон Жуан; Клеопатра; Пішохілд; Супутник страху - в безміри падіння; Як двадцать два роки тому; Біженець; Це снилося мені і сниться це мені; Ластівка через Ла-Манш; З Румунської: Пройшли роки; Венеція; Думаючи про тебе; Скільки зірок; Стою на ґанку; Жеветься добре; МАтері; Правда і поезія; Молодій сербській матреі; Із сербської: Біля моря; Село; Час нищити прагне в своїй круговерті; Його поцілували ми в чоло; Покинута церква; Голоси ночі; В музеї; Триптих про еврідіку; Зі словацької: Душе моя; Як вбивця вбивця; Сонет для втіхи; Малий реквієм над Яном Палаханом та іншими; Чужинець; Повернення; Мовчання; Жінка; Не смерть; ПІдкувати коня; Велика київська брама; Глина; Горіхи; Бджола; Мак; Озимна; Мед; Моцарту Братиславі; Пісня ката; Сонет про птаха чатака;Сонети кохання; Сонети недолі; З Угорської: Сонети; На нові книги; Немов задушливу сорочку, небеса; Матері; Очі; Бабуся; Сільське весілля; Перенд жнивами; Голод; В жнива; Боїться бідних багатій; Вигнанцем бувши у тривожну пору; Зруйнований замок; Шанс для екзистенціалістів; Сонце - мати; Руки мозку; Мої пальці; З французької: Завчасно сивина торкнеться скронь твоїх; Повітря, небеса, вітри, долини, зела; З циклу "Жалі"; Позолочені вірші; До сучасників; Скоромохи; Народження Афродіти; Пллування; Ратай; Раб; До Секстія; Антоній і Клеопартра; Столітник; МОрський вітер; Зло; Заснулий в улоговині; Сонет; Пейхзаж; Присвята; Пустеля; З Хорватьської: Хорватським мученикам; Солвянська колискова; В жовтих безсмертниках, у темнороссі; Співи птиць на світанку; Цвіла смоковниця; Опудало; Мій Кароль Войтила; З Чеської: з поеми "Дочка слави"; Сонце заховалося з гори; Злотний пил; Осінь; До гуситської пісні; Мушля; Стара віола; Ще раз повернемось; Едгар Аллан По; Гобелен; Солодка балада; Травневий сонет; Сонет з кінця літа; На смерть киці; Катакомби; Лунатик; Ту -104; Просьба; Водоспад;

Ми пргнемо, щою не помер ніколи; Як сорок зим торкнется твого чола; Глянь в дзеркало й скажи: негайно треба; Красо недбала, чом же ти сама; Години йдуть, од них нема сохани; Твій голос- музика, то чом же ти; Чи не тому живвеш ти самотною; Не любиш ти гнікого? Не страма?; З однаковою друже бистротою; Коли вслухаюся в печальний хід; Любове, будь собою! Що за пробу; Відчитую не в зорія вирок свій; Все, що росте, сягає ідеалу; Чому ж ти проти часу в боротьбі; Якби й відбив твоє обличчя миле; Мов літня днина, молодість твоя; Затуплюй, часе, пазурі левині; Таємний майстре пристрастей моїх; Чи я не той митець пустої проби;Не здатне люстро довести, що я; Як безпорадний лицедій на сцені,; Мій зір - художник, що працює вміло; Хай зорі почестей і гордих звань; Володарю мойого почування;Трудом знесилений, лежу в постелі; Але чи можу я щасливим буть; Коли своє становище кляну; Коли збираю тихі спогадання; В твоєму серці б'ються й ті серця; Як проживеш мою погожу днину; При сході сонця сяє в росах луг; Я без плаща надвір подався з дому; Сподіяне не вернеться навспак; Я визнаю: нас двоє - ти і я; Як батька тішать молоді синове; Якої ще уяви осягти; От якщо ми поєднані з тобою; Любове, забирай від мене все; Усі ті милі прикрощі - свободи; Вона - твоя, та це не весь мій біль; Прижмур очей допомагає зору; Якби вдалося в думку обернуть; Два інші складники світобудови; Мій зір і моє серце в боротьбі; Угоду про взаємодопомогу; Як бачно я своє майно дрібне; О, нелегка мені від тебе путь!; Неквапний хід мого коня сумного; Я, мов багач, що заглядати б міг; З якого ж ти постав матеріалу,; Краса в одежі правди устократ; Державців монументи мармурові; Оновлюйся, любове, до основ,; Твій раб, я маю прагнення єдине ; Нехай не дасть Господь, щоб я, твій раб; Якщо вже все було, що нині є; Біжать одна за одною хвилини,; Чи не з твоєї волі цілу ніч; Гріх себелюбності - в моєму оці; Тебе зруйнує так же, як мене; Коли я бачу, як руйнує трони; Все нищиться під натиском часу; Я кличу смерть - дивитися набридло; Ах, я не знаю, нащо жить йому; Його лице - не показна позлітка; Все те в єстві твоїм, що бачить зір; Твоїх чеснот прикмети знамениті; Як я помру, ти з туги не заводь; Забудь про мене, бо захочуть знати; Ти можеш осінь бачити в мені; Та не журись! Коли вже смерті в руки; Ти для моїх думок - як благодать; Чому ж мій вірш не сяє новизною; Покаже дзеркало, як врода в'яне; Так часто я писав про тебе вірші; Допоки сам я в тебе ласк просив; Коли пишу про тебе, терпну й в'яну; Чи відспіваю я тебе, чи ти; Раз ти не в шлюбі з Музою моєю; Не фарбував ти лиць і брів собі; Чи більше й глибше хтось сказати може; Працюють рівно пера золоті; Чи так його поезії вітрила; Прощай, мій скарбе, й сам себе храни; Як ти захочеш кепкувати з мене; Як хоч, звали на мене всю вину; Що ж, зненавидь мене, та вже сьогодні; Той має рід шляхетський, той - знання;

Не ждуть мене ні горе безіменне;Ти справді мій - чи, може, я ману ; Хто зла не чинить, хоч велика сила;Як гарно повиваєш ти свій гріх; Тебе ганьблять за молодості знади;Розлуки час прийшов, як та зима; Я був без тебе, як весна безжурна; Фіалці ранній так я докоряв; Безтямна Музо, де твоє сумління; Моя любов себе не афішує; О, скільки Муза творить барахла!; Твоя краса не зблякла ні на йоту,; Моя любов - не ідолу поклін; О, не кажи, що я тебе дурив; Це правда - я свої чуття найкращі; За всі мої неправедні діла; Ти співчуттям стираєш з мого лоба; Як я тебе покинув, розум мій; Чи то мій ум, якому ти - корона; Колись писав я, що любов моя; Не визнаю я перепон для шлюбу; Моя любов - то не байстря-сирітка; Хай я носив - і каятись не буду; Мій хлопче милий, ти свою красу; Вважали чорне злом старі часи; Коли ти граєш, о моя музико; Дух марнотратства в хтивості живе; Моя кохана - не сяйна, як сонце; Ти - деспотка без серця і жалю; Хай у твоїм водінні буде Віль; Я - Віль, кохання потаємна сила; Сліпа любове, що вчинила ти; Клянеться мила в правді безупин; Ти гніваєшся на моє кохання; Амур, заснувши в лісі над струмком; Сплін та ідеал; Вино; Гвєздослав. Криваві Сонети; Янка Купала. Сонети: Білорус; Земле; Жниво; Я люблю; На суд; Серед могил; Чому?; Батьківщина; Бджлои; Наше госполдарство

12-15 р.

укр.