Балади Текст упоряд., передм., прим. О. І. Дея, А. Ю. Ясенчук; іл. О. Лисенко

45000 пр.

Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?; Піду в садочок, нарву квіточок; Пішла Ганча по ягоди; Ой чи будеш, мила, за мною тужити; Гей у полі дві тополі; Верх Бескида калинова; На широкім Дунаю; Пливало дівчатко по тихім Дунаю; Маковиця не орана; Ой ходила Марисуня по луці; Ой гай, мати, гай та все чужий край; Ой там на горі стоять дуби; Хорий козак, хорий козак; Ой кінь ірже, трава в'яне, він доріженьку чує; Чи будеш ти, дівчинонько, за мною тужити; Ой поїхав козак да, гей, у дрогу; Як вийшов місяць із-за хмари; На широкім полю висока тополя; Ясно сонце сходить і ясно заходить; Зайди, зайди, місяченьку, зайди за комору; У неділю дуже рано сталася новина; Ой вербо, вербо кудрява; В чистім полі біл камень лежить; Ой пійду я, пійду не берегом - лугом; По тім боці Дунаю; Ой два нас, два нас; Чорна хмара наступає; Ой сину мій, синочку, жалощі мої; Летіл зозуля через сад, куючи; Ой ходила Марусенька у ліс по калину; Ой чиє то поле так нерано оре; А де ти била, дівочко моя; Ой у полі криниченька; На долині білий камінь; А хто по улиці ходить, а хто й свище; Ой у саду явіронько; Стояли та тумани не год і не два; Сеї ночі упівночі місячок мінився; Ой було в батька дві дочки; Як поїхав та Кузьмочка солоду молоти; Дівк Катерина личенько білила; Ей вийшла, вийшла подолянка по воду; Марусю, Марусю, ти чесного роду; Чорна хмарйка наступає

Ой пила, пила та Лимериха на меду; Ой під лісом, ой під гайом; й по морю, морю; Через сад зелений стежечка лежала; Мав Дурило коханочку; Летіла зозуля з зеленого гаю; Кароль, Кароль, що ти зробив; Половина саду родить, половина в¦'яне; Піду туди, де вітер віє; Ой вийду я на гору, терном поколишу; Не против дня - против нічки; Гей, їхав козак з України; Ой в полі кирниченька; Що в полі верба, під вербою корчма; Їхали козаки із поля додому; Є в полю криниця; Ой заїхав козак та з Україноньки; Ой піду ж бо я, ой піду ж бо я; Ой на горі, горі; В Станіславі на риночку; Ой зійшли, зійшли дві зірниченьки ясні; Ой зацвіло синє море; Ой у лісі при тополі; Ой йа в селі на риночку; Ой у Харкові на риночку; Ой Марку мій, Марку; Виходить сонечко; Два братчики траву косили; Купалося та два голубоньки; Їхав козак, їхав лугами-берегми; У полі береза суха - не зелена, да гей; Ой у полі, полі, там жовняри стоять; Ой в неділю ще сонечко сходить; Ой темная нічка, ще й темнішая буде; Купало си дівча в морю; А вгорі-грі ганочок мурований; Ой у лузі, у зеленім, дівчина гуляла; Орала баба заграду; У Києві да на риночку; Їхав попович да на коничку; Тихо, тихо Дунай воду несе; За нашим городом зацвіла калина; Ой чого, чого той терен похилився; Під зеленим дубом стоїть кінь кований; Одну мати доньку мала, Катеринов звала; Із-за гори буйний вітер віє; Ой дівчина по гриби ходила; Іван сіно косить, широкі покоси; Червона калино, чого в гаю стоїш?; Ішло дзівче на воду

Попід гаєм Фесі телятко пасеться; Ой за гаєм, ой за гаєм, за Дунаєм; А нашому Василькові новина стала; Ой ковалю, коваль-коваленку; Ци чули-сти, люди добрі, таку новиночку?; Пісня про покритку, що втопила дитину; Нема Шумильця на селі; Втікав джурило горами; Ой умру ж бо я, мати; Не ходи, козаче, понад берегами; Цганочка Галя; В старім селі, в новій коршмі; Удовонька молода двох купчиків любила; У Києві на ринку; Ой умру, умру я; Там під черешнею; За горами гори чорніють; Як поїхав да королевич на прогуляння; Ой у полі ратай оре; Ой у саді, в саді, в винограді; Ой поїхав Олександро до війська із дому; Ой якби я знала, що я буду жити; Купи мені, милий, вишиту сорочку; Жона мужа виряджала; Лежить милий на полу; Ой сяду я край стола; Ох і гаю ж мій, гаю, темний, густий - не прогляну; Ішов козак яром-долиною; Ой піду я в поле; Ой на горі дуб; Як оддала мене мати заміж молодою; Ой на горі дуб, дуб, на долині сосна; Ой зима, зима, зима лютаю; Жена мужа не злюбила; Бреди, бреди, діду, та в луг по калину; Ходить над водою; Ой полинь-трава да гірка була; Ой приїхав Івасенько з Поділля; Родилась нещасна; Та й не жалко мені та й ніна кого; Мати сина оженила; Ой вийду я на гору; Ой мав мене бтечко єдну єдиничку; Ой я, молодая, сюю нічку не спала; Ой з неділі на понедівнок темненькая ніч

Як задумав соколонько діти годувати; Пішов Василь молоденький за гори орати; Ой там коло млина, ой там коло броду; В шинку на ринку п'є чумак горілку; Ой там на долині та на смородині; Петрунева мати Петруню кохала; Приїхав Звіринський з дороги додому; Та служила Настя в пана; Тиха моя вуличенька, тиха; Ой приїхав дженджура; Тумн, туман, туманами; Ой плужок попід лужок від леду до леду; Ой уночі із півночі ще кури не піли; Ой мамуню, голова мі болить; Ой долов ми, долов, там долов далеко; Там на горі білий камінь; Ой піють кури, ой піють кури, ой піють двої-трої; Повернувся козак з походу додому; Ой чиє ж то жито, чиї то покоси; Наділа ми свекра куділь; У полі береза, у полі кудрява; У вишневім садочку там зозуля кує; У неділю рано, рано-пораненьку; Виправ'їламати сина у дорогу; Ой уже сім літ донця з-за Дону ніт; Але були в Грибанючки три синочки рідні; Поїхав Івасенько т й на Поділлє; Іде стих та Дунай бистренький; Ой ненько моя, старая; Чоловік жінку б'є, катує; Ой на горі, на кам'яниці; Ой мала вдова дрінії діти; Од кореня до кореня Побратався сокіл з сивеньким орлом; Вілітали всі ластівки рядочками; Коли муровали білу Маковицю; Як пішла Ганна в Дунай по воду; Мала мати їдну дочку; Ой давно-давно я у батька була; Закувала зозуленька в лузі на калині; В полі, полі стоїть грушечка; Да запряжу я сірі воли; Ой летіла стріла; Було в мамочки штири синочки; Летіла зозуля з яру на долину; Сів сокіл на грушку; Мати сина проклинала; Іди, синку, куда знаєш; Поза лугом зелененьким; Туман поле налягає; Ой в неділю дуже рано всі дзвони дзвонили; У полі могила з вітром говорила; У неділю рано-пораненьку; Йшов отець до сина; Лає мене мати моя, лає; Що брат та й сестра; А вже тому сім літ буде; Там в боровім, чорнім лісі; Тот Зборовський замочок; Ой з'їхало три козаки з гори високої; На широкім полі; Гей, що в полі за димове?; Що буду робити, що муж мене б'є; Віддав брат сестроньку в чужу сторононьку; Сестриця брата просила й просила; Ой упала зима біла; Під білою березою; С єдной страни гори ружичка проквитать; Ой поїхав Олександро у поле орати; Посіяла ленку на загуменку; Ходив журав по горі; По широкій річці; В кого мати рідна - воленька гуляти; Ізхилився дуб на дуба, ліщина підперла; Мали, діти матір

Ой на горі, на високій - тамки плужок оре; Зашуміли луги, ще й бистрії ріки; Ой жила удова сім літ на Подолі; Била в Даня красна жона; Ні на кого я не жалію - на свого татонька; Сама пряла, сама ткала; Ой за горов, ой за долом; Пасол Янко три воли у гаю; Ой як поїхав пан Лебеденко та й у млин за мукою; Що сі в плі забіліло; Ой козаче-бурлаче; Не мав Іван що робити; На зеленім цариночку; В Цариграді на базарі; Трава шумить, трава шумить, Роман траву косить; Ой був газда Андрієчко; Ішов козак із Дону додому; Ходить турок по риночку; Гонять, мамко, на сторожу; Синє море, а жовтий цвіт; В славнім місті на риночку; Ой Морозе, Морозенку; Ой був в Січі старий козак; Ой по горах сніги лежать; Ой умирає козак; А в нашого Харка, а сотника-батька; Відки Йвасю? - З-за Дунаю; Ой там при долині, ой там при потоці; Ой за темними лісами; Ой по морю, морю синьому; У неділю рано-пораненьку; Ой на горі вогонь горить; Ой у полі сніжок мружить; Ой три й три неділі; Ой у полі та помирає тіло; Край города, край села; Зашуміли луги, ще й бистрії ріки; Не жур мене, моя мати; Забіліли сніги; Нема горя так нікому; Ой у лузі при березі; Жив дома - добра не знав; Ой попід гай зелененький; Ой літає по діброві голубок сивенький

Ой по горі, горі, горять ми огні; А в Києві на риночку дівочок таночок; Ой горе тій чайці, горе тій небозі; Ой ходив чумак сім рік по Дону; Та ішов чумак та дорогою; Ой ясно, ясно сонечко сходить; Ой у полі та криниченька; Ой у чистім плі жито жала; Прийшла карта з Сянока; Ой мала вдова сина сокола; У вишневім садку зозулька кує; Чорна рілля заорана; Да шумить, гуде дібрівонька; Ішли, ішли вівчарики з білими вівцями; Сеї ночі опівночі снило ми ся диво; Ой на горі два явори, третій зелененький; Штирнадцятий рік тяжкий настав; У долині стоїть хатина; Кувала зозуля в неділю раненько; Війна, війна - світ палає; А городі жито; Серед темної ночі; Ой у чистім полі пшениченька яра; Ой Марусю, Марусю; Стояв дуб зелений; Стоїть явір над водою, вода багряніє; Три явори зелененькі на яр похилились

12-15 р.

укр.