Мальована історія Незалежності України Капранови

В книзі дарчий надпис авторів

Як з'явився задум цієї книги? Підійшов до нас якось син, який готувався до ЗНО з історії, і спитав: «Батьки, як усе це запам'ятати?» І ми не знайшлися з відповіддю. Бо що таке українська історія? Список князів, потім список гетьманів, потім список письменників, а між ними чорні діри у сотні років, а між ними білі плями на цілі регіони... І читати усе це, на думку класика, неможливо без брому. Тут ми зрозуміли, що історики за сотні років не створили простого і зрозумілого викладу вітчизняної історії. Можливо тому, що це - справа зовсім не істориків, а письменників. Не дарма, перший підручник з історії України написав Пантелеймон Куліш. Два роки працювали над джерелами, створюючи текст, вигадуючи мальовані сюжети, будуючи пантеон героїв. Треба сказати, що кінцевий результат несподівано виявився значно простішим і яскравішим ніж первинний задум. Бо хотілося просто сплести у одну тканину відомі факти, але потім з'ясувалося, що вони не в'яжуться, а потім знайшли втрачені нитки, заховані у чорних дірах, навели різкість на білі плями... Проте не шукайте у книзі історичних відкриттів чи екстравагантних модних теорій. Весь виклад базується на фактах, на які спирається історична наука і які підтверджені першоджерелами. Просто виявилося, що з них можна скласти безперервну, послідовну, зрозумілу історію, яку цілком можна читати без брому, і яка пов'язує в одне ціле і Крим, і Закарпаття, і Галичину, Слобожанщину, Таврію, Волинь, Донбас. А ще з'ясувалося (теж цілком несподівано для нас), що українська незалежність не переривалася з часів Великої Скіфії, і що навіть у найпохмуріші часи колонізації українці зберігали власну державу у формах автономії, повстанської республіки, війська-держави тощо. А отже наша державність має давню і безперервну традицію, і зовсім не «впала з неба». Ті зберегли прадіди й діди, а значить треба берегти і нам. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!» - от епіграф і водночас післяслово для нашої історії. Це книжка для дорослих, щоб вони читали її дітям і для дітей, щоб вони могли проконсультувати дорослих.