Пісні моєї України збірник народних пісень і пісень літературного походження уклад. Н. В. Абельмас; худож. О. Круглов Текст

5000 пр.

Ой у вишневому саду; Місяць на небі; Ой у вишневому садочку; Ой чий то кінь стоїть; Ой у полі криниченька; Розпрягайте, хлопці, коні; Ой чорна я си, чорна; Вівці мої, вівці; Ой Марічко; Ой у гаю при Дунаю; Човен хитається; Била мене мати; Дівчино-рибчино; Ой маю я чорні брови; Туман яром; Тече вода каламутна; Ой у полі вітер віє; Ой зійди, зійди, ясен місяцю; Одна гора високая; Ой у полі три криниченьки; По садочку ходжу; Посилала мене мати; Вечір надворі; Гаю, гаю, зелен розмаю; Ой на горі вітер дув; Дівчино кохана; Ой у полі при дорозі; А в полі береза; І снилося з ночі дівчині; Бувай ми здорова; Висить ябко; Веду коня до Дунаю; Поза гаєм зелененьким; Приїхали три козаки; ой на горі дощі ідуть;Чом ти не прийшов;

Якби мені не тиночки; На камені ноги мию; Ой у полі нивка; Цвіте терен; Посіяла огірочки; Ой не ходи, Грицю; Не сіяно, не орано; Із суботи на неділю; Ой чиї ж то трави; Ой не цвіти буйним цвітом; Ой ти дівчино зарученая; В саду гуляла; Ой ти, дівчино, горда та пишна; Ой не шуми, луже; Ішов козак без ліс; Калина-малина буленьким зацвіла; Ой покрились білим снігом полонини; Чи ти мене вірно любиш; Ой там за лісом, за дуиною; Ой вишов місяць із-за хмари; Ой у лузі над водою зацвіла калина; Несе Галя воду; Не питай, чого в мене заплакані очі; Ой у полі билинонька колихається; Через річеньку, через болото; У місткечку Богуславку; Добривечір, дівчино; Лугом іду, коня веду; тече річка невеличка; Та нема гірш нікому; Козаченьку, куди йдеш;

Ой дай мені ж, Боже; Чорні очка, чорні очка, як терен; Ой дівчино, шумить гай; Дві лебідки; Ой не світи, місяченьку; Ой у полі жито; Ой у полі криниця стояла; Ой не спиться й не лежиться; Чом, чом не прийшов; Ой у полі млин стоїть; Повій, вітре буйнесенький; Сватав мене попів син; По саду ходила, рученьки ломила; Ой у саду-винограду зацвіла лелія; Ой ходила дівчина бережком; Темна нічка, темна; Ой піду я в полонину; Ой у полі озеречко; Гірко, гірко! Хай народ любується; Коло млина, коло броду; Батьки наші милі; Молодята милі; Горіла сосна, палала; Многая літа; Чи то, тату, тую брати, що воли-корови; Казав мені батько; За городом качки пливуть; Ой там на горі; По той бік гора; Ой летіла горлиця; А я в батька росла...; Ой хмелю ж мій, хмелю; Ой матінко-зірко; Чом ти не прийшов;

Ой у неділеньку; Ой іду я лугом, лугом-долиною; Жила вдова в кінці села; ой мала мати дочку; Ой вербо, вербо; Недавно сиротою стала; Позволь мені, мати; З-за гори, з-за гори; Гей, головонько ж моя бідна; Казав мені батько; Ой піду я на долину; Налетіли журавлі; Кохав мене батько, як білу тополю; У сусіда хата біла; Дощик, дощик; Ходить сон коло вікон; Колисала я; Ой спи, дитя, колишу тя; Ой спи, дитя, без сповиття; Ой спи дитя, до вечора; Ой ну, коту, коточок; Котику сіренький; Ходить гарбуз по городу; Іди, іди, дощику; Ай ну, коте-котино; А-а-а, котки два; Ой кум до куми залицявся; Ти ж мене підманула; Ой мій милий вареничків хоче; Із сиром пироги; Ой на горі два дубки; Продай, милий, сиві бички; Чубарики, чубчики; Ішло дівча лучками; Раз приходжу я додому; Сіяв мужик просо;

Ой час, мати, жито жати; Не чудуйтесь, добрі люди; Полюбила Маруся Петруся; Ой піду я понад лугом; А я все дивлюся; Бодай ся когут знудив; Спать мені не хочеться; Раз над'їхав козак з міста; Мав я раз дівчиноньку; Ти до мене не ходи; Мила моя; Очерет тріщить; Ой пив же я в понеділок; Нащо мені женитися; Як поїхав мій миленький; Як до мене Яків приходив; Мала баба три сини; Ой сусідко, сусідко; Кину кужіль на полицю; Ой під вишнею; А ти, старий Калабаю; Ой там, на товчку, на базарі; Ой був та нема; Кучерява катерина чіплялася до Мартина; Здоров була, кума моя; Грицю, Грицю, до роботи; Чумарочка рябесенька; А ти, старий діду, чому ся не жениш?; Ой поїхав за снопами; Заспіваймо пісню веселеньку; Удовицю я любив;

Та внадився журавель; Печеноє порося; Ой що ж то за шум учинився; Гей, наливайте повнії чари; Як засядем, браття, коло чари; Од понеділка до понеділка; Ой наступала та чорна хмара; Сонце сходе - я журюся; Із-за гори кам'яної; Гей, у мене був коняка; Ой горе тій чарці, горе тій небозі; Закувала зозуленька на стодолі; На горі діброва; Вилітали орли; Віють вітри, віють буйні; Копав, копав криниченьку; Ой коли б той вечір; В кінці греблі шумлять верби; Ой радуйся, земле; Нова радість стала; Добрий вечір тобі, пане господарю!; Ой сивая та й зозуленька; А ми просо сіяли; Засвіт встали козаченьки; Стоїть явір над водою; А вже років триста як козак в неволі; Гуляв чумак на риночку; Ой на горі та женці жнуть; Козака несуть; Їхали козаки із Дону додому;

Ой у лузі та ще й при березі; Ішов козак потайком; Наливаймо, браття, та й повнії чаші; Пливе човен, води повен; Я сьогодні щось дуже сумую; Та запив чумак, та запив бурлак; А ще сонце не заходило; Закувала та сива зозуля; Добрий вечір тобі, зелена діброво; Ой на горі вогонь горить; А вже весна; Ой гай, мати; Ще не вмерла України і слава, і воля; Чом, чом, чом, земле моя; Повій, вітре, на Вкраїну; Молитва за Україну; Заповіт; В чарах кохання; Ніч яка місячна, зоряна, ясная; Чи є в свті молодиця; Чорнії брови, карії очі; Ой я дівчина полтавка; Чого вода каламутна; Чуєш, брате мій; Така її доля...О Боже мій милий!; Сонце низенько, вечір близенько; Ой ти, дівчино, з горіха зерня; Їхав козак за Дунай; Ні, мамо, неможна нелюба любить; Взяв би я бандуру; Як почуєш вночі; Думи мої; Всякому городу нрав і права; Реве та стогне Дніпр широкий; Дивлюсь я на небо; Не щебечи, соловейку; Стоїть гора високая; Там, де Ятрань круто в'ється; Гуде вітер вельми в полі

12-15 р.

укр.